Вегето-судинна дистонія по гіпертонічному типу

Зміст

  • Причини розвитку ВСД
  • Симптоми ВСД по гіпертонічному типу
  • Методи діагностики
  • Лікування ВСД по гіпертонічному типу

Вегето-судинна дистонія – це функціональний і складне поліетіологічне розлад, який характеризується порушенням діяльності вегетативної нервової системи з переважанням функції симпатичного або парасимпатичного її відділів. Дане захворювання характеризується великою кількістю патологічних симптомів, що зумовлено функціональними порушеннями діяльності внутрішніх органів і порушенням тонусу судин.

Вегето-судинна дистонія, незважаючи на те, що супроводжується безліччю болісних для пацієнта симптомів, має сприятливий прогноз і протікає без ускладнень. Залежно від переважання того або іншого патологічного ознаки хвороби, виділяють кілька варіантів перебігу хвороби. Основним симптомом ВСД за гіпертонічним типом є підвищений артеріальний тиск.

Важливо пам’ятати! Вегето-судинна дистонія по гіпертонічному типу не призводить до ускладнень, не пошкоджує внутрішні органи, як гіпертонічна хвороба, а також не впливає на тривалість життя, але вона є чинником ризику розвитку артеріальної гіпертонії. Тому люди з цим діагнозом повинні постійно бути напоготові і контролювати свій артеріальний тиск.

Вегето судинна дистонія по гіпертонічному типу

ВСД по гіпертонічному типу не несе небезпеки для здоров’я і життя пацієнта, але може в майбутньому трансформуватися в гіпертонічну хворобу

Причини розвитку ВСД

Як вже було сказано, ВСД – це поліетіологічне розлад, точних причин якого сьогодні не відомо. Вважають, що таке функціональне захворювання розвивається у генетично схильних людей з нестійким типом нервової системи після будь-якого впливу провокуючого фактора.

Фактори, які можуть викликати початок IRR:

  • погані звички (надмірне вживання алкогольних напоїв, куріння);
  • порушення режиму раціонального харчування;
  • важка фізична і інтелектуальна діяльність;
  • гіподинамія;
  • хронічні стресові ситуації;
  • гострі інфекційні хвороби;
  • гормональні порушення;
  • ендокринна патологія;
  • шкідливі умови праці;
  • травми головного мозку в минулому.

Пошук факторів ризику у кожного пацієнта має величезне значення, так як, усунувши їх, можна швидко домогтися нормалізації діяльності вегетативної нервової системи, що одужання людини і профілактики повторних випадків захворювання.

Вегето судинна дистонія по гіпертонічному типу

Постійні стресові ситуації можуть стати поштовхом до розвитку ВСД

Симптоми ВСД по гіпертонічному типу

Ознаки ВСД за гіпертонічним типом часто нагадують початок артеріальної гіпертонії, коли тиск підвищується незначно, і немає виразних уражень органів-мішеней (як у першій стадії гіпертонії).

Підвищується, як правило, систолічний АТ до 140-150 мм. рт. ст. і не більше. Але при цьому загальне самопочуття пацієнта не відповідає об’єктивним даним. Тобто на тлі відсутності органічних змін в органах і системах за даними додаткових досліджень пацієнт пред’являє масу скарг.

Ознаки ВСД по гіпертонічному типу:

  • періодичне підвищення АТ до невисоких показників, яка самостійно нормалізується після відпочинку (медикаменти приймати не обов’язково);
  • головний біль і запаморочення при підвищенні артеріального тиску;
  • почуття внутрішньої тривоги, підвищена дратівливість і збудливість людини;
  • емоційна лабільність;
  • порушення апетиту і сну, дратівливість;
  • часті хворобливі відчуття в області серця, можуть зустрічатися серцебиття, перебої;
  • задишка, незадоволеність глибиною свого вдиху;
  • підвищена пітливість, особливо долонь і стоп;
  • погіршення ментальних здібностей (пам’ять, концентрація уваги тощо);
  • не локалізовані болі в животі;
  • порушення стільця з чергуванням діареї та запорів;
  • можливі непритомність;
  • постійна субфебрильна температура, непереносимість високих температур.

Якщо основним симптомом ВСД є коливання тиску з тенденцією до його підвищення, то можна вважати, що ВСД протікає по гіпертонічному типу.

Вегето судинна дистонія по гіпертонічному типу

Частий головний біль може бути одним із симптомів ВСД

Методи діагностики

Запідозрити ВСД просто, але от підтвердити діагноз – набагато складніше, так як немає об’єктивних критеріїв даного патологічного функціонального стану. ВСД — це діагноз виключення. Лікар може поставити його, тільки переконавшись у відсутності іншої органічної патології. При гіпертонічному варіанті хвороби спершу потрібно виключати есенційну і симптоматичні гіпертонії (ендокринну, ниркову тощо).

Перелік обов’язкових обстежень:

  • лабораторні аналізи крові та сечі;
  • ЕКГ;
  • УЗД серця і судин;
  • добове моніторування АТ;
  • консультація окуліста і невролога для виявлення ураження органів-мішеней у разі гіпертонічної хвороби.

Діагноз вегето-судинної дистонії за гіпертонічним типом встановлюється при відсутності яких-небудь патологічних змін за даними описаних вище обстежень, що виключає органічну патологію. Також необхідно враховувати вік пацієнтів, для ВСД – це, як правило, підлітки і молоді люди.

Лікування ВСД по гіпертонічному типу

Всі лікувальні заходи можна розділити на дві групи – немедикаментозні та медикаментозні.

Вегето судинна дистонія по гіпертонічному типу

Модифікація свого способу життя та наближення його до здорового – це основа лікування та профілактики ВСД

Медикаментозне лікування включає:

  • корекція способу життя і його максимальне наближення до здорового;
  • вироблення стресостійкості, заняття з психологом;
  • лікувальна фізкультура та загальнорозвиваюча гімнастика;
  • фізіотерапевтичні методики, спрямовані на загальне оздоровлення організму;
  • масаж, голковколювання, мануальна терапія.

Медикаментозне лікування включає:

  • седативні засоби, антидепресанти, транквілізатори;
  • препарати ноотропного ряду;
  • метаболічні ліки;
  • вітаміни;
  • симптоматична терапія – антигіпертензивні препарати для зниження тиску, бета-блокатори для ліквідації серцебиття тощо

Відео-передача про те, як позбавитися від ВСД:

Як позбутися від ВСД

Вегето судинна дистонія по гіпертонічному типу
Watch this video on YouTube

Медикаментозне лікування триває кілька місяців, далі необхідно застосовувати немедикаментозні методи. Це дозволить досягти стійкої ремісії захворювання і надалі повного лікування. Основною ланкою, як лікування, так і профілактики є уникання стресових ситуацій і ліквідація факторів ризику у кожного окремого пацієнта.

Сподобалася стаття? Поділитися з друзями:
Корисні поради та відповіді на питання