Сьогодні ми розповімо про лікарські препарати від внутрішньочерепного тиску. Коли вам необхідно звернутися за спеціалізованою допомогою лікарів і які підходи в лікуванні існують.
Зниження або підвищення внутрішньочерепного тиску залежить від надмірного скупчення або нестачі рідини (ліквору) у певній частині черепа, між кістками черепа, головним і кістковим мозком, в порожнині спинного мозку, в шлуночках головного мозку.
ЗМІСТ СТАТТІ:
- Чому змінюється внутрішньочерепний тиск?
- Симптоми підвищеного і зниженого ВЧТ
- Коли необхідно звертатися до лікаря?
- Які підходи в лікуванні існують?
- Лікарські препарати при ВЧТ
- Підіб’ємо підсумки
Чому змінюється внутрішньочерепний тиск?
Коли відбувається порушення циркуляції ліквору, «сіра речовина» опиняється під загрозою, так як при нормальній циркуляції рідини воно захищене від перевантажень або яких-небудь механічних пошкоджень.
Рідина не тільки постійно оновлюється за допомогою циркуляції, але і повинна весь час бути під певним тиском.
Нормою у дорослих вважається показник внутрішньочерепного тиску в межах 3-15 мм рт.ст., у дітей цей показник суттєво знижений – 3-7 мм рт.ст. При підвищеному тиску відбувається скупчення ліквору , при зниженому тиску утворюється його дефіцит.
При підвищеному тиску або, навпаки, його різке зниження багато воліють приймати знеболюючі препарати, забуваючи про те, що вони усувають лише наслідок – біль, а от на причину виникнення цієї самої болю ніякі знеболюючі таблетки вплинути не можуть.
А причин, між іншим, може бути безліч:
- запальні процеси оболонок головного або спинного мозку (менінгіт);
- вірусні захворювання, пов’язані з запальними процесами (енцефаліт);
- гідроцефалія (водянка головного мозку);
- порушення циркуляції або всмоктування мозкової рідини;
- порушення роботи судин;
- інсульти та мікроінсульти;
- травми;
- пухлини
- прийом деяких лікарських препаратів і т. д.
Симптоми підвищеного і зниженого ВЧТ
Як було сказано раніше, нормою у дорослих вважається внутрішньочерепний тиск на рівні 3-15 мм рт.ст., у дітей – 3-7 мм рт.ст. При підвищеному тиску цей показник може доходити до 100-180 мм рт.ст.
Для такої патології характерні яскраво виражені симптоми:
- сильний головний біль (може посилюватися ближче до нічного часу доби);
- постійне відчуття нудоти (без виходу блювотних мас);
- різке зниження працездатності на тлі дратівливості, пітливості, млявості, підвищеної втомлюваності;
- м’язові парези (зниження м’язової сили) аж до часткового паралічу;
- відсутність реакції на світлові подразники з боку зіниці;
- вегетосудинна дистонія;
- темні кола під очима;
- предобморочного стану.
При зниженому тиску симптоми схожі з тими, які з’являються і в той момент, коли внутрішньочерепний тиск підвищується. Різниця незначна, але все-таки вона існує.
Під час зниження внутрішньочерепного тиску хворий може відчувати все ту ж втома і швидку стомлюваність, запаморочення, доходять до вже цілком реальних непритомності, сонливість і втрату працездатності.
В додаток до них можуть з’явитися такі симптоми, які не характерні для підвищеного тиску:
- спалахи перед очима, часткова втрата зору;
- тяжкість і дискомфорт в області шлунку;
- біль у ділянці серця.
Коли необхідно звертатися до лікаря?
Для того, щоб почати лікувати патології внутрішньочерепного тиску, необхідно звернутися до фахівця для постановки точного діагнозу.
Справа в тому, що лікар повинен встановити справжню причину, провокує розвиток внутрішньочерепної гіпертензії або гіпотонії (підвищення або зниження ВЧТ).
Окремо всі перераховані вище симптоми, що виникають при підвищення або зниження внутрішньочерепного тиску, не можуть свідчити про наявність даної патології.
Тільки їх комплексне прояв і виявлення захворювання-першопричини вказують на необхідність прийняття заходів, спрямованих на комплексне лікування, а не на усунення якого-небудь окремого ознаки. Починати лікування самостійно не має ніякого сенсу, адже без проведення комплексної діагностики і постановки діагнозу всі терапевтичні спроби не увінчаються успіхом.
Просто пити таблетки від головного болю при зниженому тиску також нерозумно і неефективно, як і приймати таблетки від внутрішньочерепного тиску при його підвищенні. Специфіка лікування напряму залежить від того, яке захворювання або фізіологічні відхилення є причинами порушення внутрішньочерепного тиску.
Після того, як будуть проведені всі діагностичні заходи, лікар може призначити медикаментозну терапію, спрямовану і на лікування захворювання, яке є причиною розвитку характерних симптомів, і на їх усунення.
Іноді стрибки внутрішньочерепного тиску є нормою навіть для абсолютно здорової людини, тому судити про наявність патології можна тільки після проходження ретельного обстеження.
Які підходи в лікуванні існують?
У більшості випадків у ході лікування застосовуються:
- Сечогінні препарати (допомагають вивести надлишок рідини з нирок і паралельно знизити тиск ліквору).
- Заспокійливі засоби (володіючи гіпотензивними властивостями, благотворно позначаються на психоемоційному стані хворого).
- Препарати для лікування патологій судин (надають противоаритмический і судинорозширювальний ефект) .
Як доповнення до основної медикаментозної терапії можуть бути рекомендовані:
- лікувальна фізкультура та гімнастика;
- гомеопатичне лікування;
- мануальна терапія;
- різного роду дієти;
- інвазивні заходи;
Більшість із принципів допоміжної терапії допомагають позбутися від неприємних симптоматичних проявів, які сильно ускладнюють життя хворого. Тут широко застосовуються масажі, голковколювання, гомеопатія.
Медикаментозна терапія спрямована більшою мірою на усунення першопричини захворювання, а не на полегшення симптоматичних проявів.
Лікарські препарати при ВЧТ
На сьогоднішній день серед препаратів, що володіють найбільшою ефективністю в лікуванні патологій ВЧТ (внутрішньочерепного тиску) є таблетки «Дікарб». Вони використовуються для зниження тиску як у дорослих, так і у дітей.
Це, так званий «діуретик» — сечогінний препарат, що сприяє виведенню зайвої рідини з організму.
Препарат «Гліцерин» – це ще один діуретик, який також допомагає вивести зайву рідину за допомогою акумуляції молекул води.
Призначення ін’єкційного курсу препарату «Магнезія» здійснюється в тому випадку, коли необхідно привести в норму роботу судин, надати заспокійливий ефект на організм. Благотворно на роботі судин організму позначається прийом таких препаратів, як «Серміон», «Кавінтон», «Цинаризин», «Ницероглин», основним завданням яких є оптимізація мозкового кровообігу та нормалізація внутрішньочерепного тиску.
На додаток до пігулок «для судин» досить часто призначаються різні гомеопатичні препарати і вітамінно-мінеральні комплекси, що дозволяють підвищити ефективність терапевтичного ефекту.
Рішення про використання ноотропних препаратів (таблетки «Ноотропіл», «Фенотропіл», «Пірацетам», «Пантогам») доцільно приймати в тому випадку, якщо виникає гостра необхідність подіяти на організм за допомогою нейрометаболических стимуляторів.
Наприклад, усунути когнітивні порушення – поліпшити пам’ять, підвищити розумову працездатність, сконцентрувати увагу і т. д. Для лікування зниженого внутрішньочерепного тиску в основному використовують препарати, що містять кофеїн («Пірамеїн», «Аскофен», «Цитрамон», «Регултон», «Сапарал» і т. д.) і рослинні екстракти.
Для полегшення роботи мозку і зниження навантаження на нього в лікувальну терапію можуть бути включені рекомендації з прийому препаратів, що містять амінокислоти («Цитрулін», «Церебролізин», «Гліцин»). Ці речовини необхідні організму при виробленні ферментів, гормонів, специфічних білків і багатьох інших життєво важливих сполук.
Коли гіпотонія не створює серйозних проблем для здоров’я та життєдіяльності людини, всі рекомендації щодо її усунення можуть бути зведені до щоденного вживання міцної кави.
Підіб’ємо підсумки
При відсутності серйозної небезпеки відмовитися від прийому деяких лікарських препаратів доцільно зважаючи негативних наслідків, що надаються більшістю з них на нирки, і чималої кількості інших побічних ефектів.
З цієї ж причини деякі лікарі рекомендують заміняти багато медикаментозні препарати рослинними ліками, що належать до галузі народної медицини (настої, відвари, екстракти, витяжки тощо).
Природно, дані рекомендації доречні лише в тому випадку, якщо зниження або підвищення внутрішньочерепного тиску доставляє лише несуттєве дискомфорт і не пов’язане з розвитком яких-небудь серйозних захворювань.
