Енцефалопатія головного мозку – це важко протікає патологічний синдром, який характеризується розлитим (дифузним) ураженням головного мозку. Відбувається кількісне зменшення нервової тканини. Це призводить до погіршення всіх мозкових функцій, до розладів всіх систем організму. Зазвичай хвороба не є самостійною; вона є синдромом якоїсь іншої патології, що приводить до порушення кровообігу мозкових оболонок. Термін «енцефалопатія» утворений грецьким словами «encephalon» (головний мозок) і «pathos» (патологія, хвороба).
Енцефалопатія має безліч етіологічних чинників і симптомів. Недуга вражає людей різного віку: малюків, дорослих, літніх.
Енцефалопатія головного мозку: симптоми, класифікація
В залежності від того, що спровокувало дану хворобу, енцефалопатія головного мозку буває спадковою (вроджену) і набутою.
Вроджена енцефалопатія
Даний вид недуги з’являється в період внутрішньоутробного розвитку. Сюди відносяться і всілякі спадкові вади, і травми, отримані в перинатальний період або під час пологів, і інші фактори. З’явитися захворювання може починаючи з 28-го тижня виношування плоду, а може виникнути і протягом першого місяця після пологів.
Причини, що зумовлюють виникнення вродженої енцефалопатії можна розділити на кілька основних:
Придбана енцефалопатія
Для даного виду енцефалопатії характерним є те, що з’являється вона в постнатальний проміжок життя людини. За етіологією розрізняють дані види набутої енцефалопатії:
1. Судинна енцефалопатія головного мозку. Для даної різновиду енцефалопатії характерним є те, що мозок уражається органічно. Це виникає через недорозвинення або патології судинного русла в головному мозку при перенесених невдалих операціях на мозку, при пухлинах і травмах. Ця патологія також називається дисциркуляторна енцефалопатія головного мозку. В її патогенезі виділяють кілька основних стадій. Розрізняються вони за основним характерним проявам, тобто симптомокомплекс у кожен період різний.
- Для першої стадії (компенсованою) характерні такі ознаки: запаморочення, зниження пам’яті та асоціативного мислення, найсильніша біль в області скронь і потилиці, постійна дратівливість і ін
- На другій стадії (субкомпенсированной) ознаки стають більш характерними. Практично всі пацієнти вказують на пролонговану головний біль. При цьому погіршується психічний стан хворого: прогресує депресія, з’являється безсоння, відзначається сильна дратівливість і нервозність. Така енцефалопатія головного мозку з’являється після мікроінсультів. Але такий інсульт практично неможливо виявити і виявити без апаратної діагностики. Для уточнення діагнозу при погіршується фізичне і психологічне здоров’я пацієнт повинен відразу ж обстежитися на МРТ.
- На третій стадії (декомпенсованій) у пацієнта в головному мозку з’являються непереборні наслідки. Результатом прогресування хвороби на третій стадії є порушення всій мозкової діяльності, некроз мозку, смерть.
2. Посттравматична енцефалопатія головного мозку. Ця патологія з’являється внаслідок різноманітних травм голови: ударів, струсів, пролому черепа та ін. Для посттравматичної енцефалопатії характерні розлади психічного і фізичного характеру. Різко погіршується пам’ять, послаблюється увага, можлива повна амнезія. З’являється безпідставна агресія та дратівливість. Небезпека полягає в тому, що подібні розлади можуть виникнути не в момент отримання удару або струсу, а через тривалий час. Тяжкість захворювання різна.
3.Токсична енцефалопатія головного мозку. З’являється при попаданні в організм певних доз нейротоксичних отрут, таких як марганець, ртуть, свинець і ін Потрапивши в людський організм, саме негативний вплив вони надають на мозкову діяльність. Проникаючи по судинах з кров’ю в мозок, отрути призводять до пошкоджень оболонок мозку, порушення функцій мозочка та інших відділів. Можливий повний параліч.
4. Променева енцефалопатія головного мозку. З’являється при отриманні організмом критичних доз іонізуючого випромінювання (альфа, бета, гамма-випромінювання). Виникають сильні психологічні порушення.
Енцефалопатія головного мозку: лікування
В лікуванні недуги головного мозку застосовують симптоматичну (усувають симптоми) та етіологічну (усувають причину) терапію. Категорично забороняється проводити самолікування та застосовувати засоби народної медицини; терапію енцефалопатії здатний організувати лише кваліфікований лікар. Але для початку пацієнт повинен пройти повне обстеження для уточнення недуги. На жаль, лікування енцефалопатії триває довго. Буде добре, якщо у хворого нормалізується психологічний стан, зникнуть деякі фізичні порушення. Досвідчений лікар зможе практично повністю усунути всі негативні наслідки захворювання. Але навіть він не здатен на 100% знищити довгострокове вплив цієї хвороби на людський організм.
Лікування енцефалопатій виділяють кілька форм терапії:
- лікарська терапія (медикаментозна);
- фізіотерапевтичні процедури;
- масаж і акупунктура комірцевої зони;
- біорезонансна терапія.
Енцефалопатія не є поодиноким захворюванням. Це ціла низка різноманітних патологічних змін в головному мозку. В результаті недуги відбувається велике дифузне ураження мозкової речовини. Для енцефалопатії характерно тривале порушення кровопостачання мозку. Як результат — зменшується приплив кисню в нервову тканину, порушується діяльність відділів мозку, відмирання і некроз. Лікування енцефалопатії повинно починатися в найкоротші терміни. Призначати терапевтичні заходи здатний тільки фахівець. Звертайте уваги на стан свого організму!
