У цій статті ми розповімо про арахноїдит, який є захворюванням головного мозку, розглянемо загальні принципи, причини захворювання, патогенез, симптоми арахноїдиту, медичне лікування і народними засобами.
Арахноїдит головного мозку – це аутоімунне запальне ураження павутинних оболонок людського мозку, яке призводить до того, що починають утворюватися деякі спайки і кіст.
ЗМІСТ СТАТТІ:
- Основні положення та діагностування
- Причини захворювання
- Патогенез арахноїдиту
- Симптоми цього захворювання
- Діагностування захворювання
- Способи лікування арахноїдиту
- Лікування народними засобами
- Прогноз, можливі ускладнення та профілактика
Основні положення та діагностування
Якщо говорити з клінічної точки зору, то дане захворювання проявляє себе як неврастенічний або астенічний синдром, а також осередковими ознаками, зокрема, до таких належать мозочкові розлади, ураження черепних нервів, пірамідні порушення.
У першу чергу, симптоматика залежить від того, в якому власне місці головного мозку розвивається хвороба. Діагноз встановлюють, враховуючи оцінку психічного і неврологічного стану хворого, провівши спеціальний анамнез, отоларингологічне та офтальмологічне дослідження.
Крім того, для постанови правильного діагнозу застосовується також метод комп’ютерної томографії та магнітно-резонансної томографії. В основному, дане захворювання вдається вилікувати за допомогою медикаментозної терапії комплексного характеру, яка включає в себе розсмоктуючі, протиалергічні, нейропротекторну і протиепілептичні препарати.
В нинішній час розрізняють два головних типи арахноїдиту – істинний і резидуальної стан. Якщо говорити про перший варіант, то таке захворювання має дифузний характер, а основними його особливостями вважається прогресуючий перебіг.
Другий тип істотно відрізняється від першого, так як тут захворювання носить вже більш локальний характер і не супроводжується якими-то прогредиентностными течіями. Як правило, найчастіше хворіють арахноидитом діти невеликого віку або чоловіки до 40 років.
Варто відзначити, що представники чоловічої статі хворіють таким захворюванням приблизно в два рази частіше, ніж жінки.
Причини захворювання
Практично в половині випадків причиною виникнення арахноїдиту, є перенесені колись різного роду інфекційні захворювання. Як правило, до таких захворювань належать:
- Кір;
- Грип;
- Менінгіт вірусного типу;
- Энцефалитные прііщі;
- Вітряна віспа.
Крім перерахованих вище захворювань, арахноїдит здатний розвиватися із-за хронічних вогнищ серйозних гнійних запалень, які утворюються в області черепної коробки, а саме:
- Вушні запалення, вони ж отити;
- Риніти та гайморити;
- Мастоїдити, тобто запальні процеси, що спостерігаються в області скронь, які виникли як результат ускладнення різних вушних інфекцій;
- Тонзиліти;
- Інфекційні запальні процеси в порожнині рота, зокрема, і самих зубів.
Приблизно у 30% всіх випадків арахноїдит розвивається як наслідок перенесених раніше серйозних черепно-мозкових ушкоджень. Такий процес починає відбуватися і розвиватися в той період, коли травма супроводжується частими субарахноїдальними виливами крові, а також сильними ударами людського головного мозку.
Потрібно відзначити, що деякі випадки настільки складні, що науковці так і не можуть з’ясувати причини, за яких розвивається захворювання.
Фактори, які впливають на схильність до даного захворювання:
- Часті застуди;
- Інтоксикація організму, зокрема, за зловживання алкоголем або наркотиками;
- Серйозне ослаблення органів людини, які в першу чергу виконують захисні функції;
- Постійна перевтома;
- Умови праці, які є занадто важкими і незручними.
Патогенез арахноїдиту
Між двома оболонками головного мозку – м’якої і твердої розташована павутинна оболонка. Вона не є з ними одним цілим, але прилягає до них досить щільно в тих областях, де м’яка оболонка покриває так звану опуклу поверхню звивин, розташованих в людському мозку.
Павутинна оболонка відрізняється від м’якої тим, що вона абсолютно не заходить у частині мозкових звивин, а безпосередньо під нею утворюються простору, які заповнюються якоїсь цереброспінальної рідиною. Всі ці простори з’єднані між собою з допомогою порожнині четвертого шлуночка. Цереброспінальна рідина відтікає з черепної порожнини саме за таким просторам.
Різного роду ці фактори починають діяти у людському організмі і, таким чином, виробляються антитіла до, власне, цієї павутинної оболонки, які і викликають процес запалення аутоімунного характеру.
Дане захворювання супроводжується помутнінням і потовщенням в області павутинної оболонки, а також згодом тут починають з’являтися кістозні розширення і спайки сполучнотканинного типу.
Досить часто процес захворювання арахноидитом супроводжується і вогнищевими симптомами, які в першу чергу полягають у надмірній дратівливості, а також залученні всіх підлягають структур головного мозку.
У медичній практиці захворювання класифікують згідно локалізації. Розпізнають спинальний і церебральний арахноїдит. Якщо говорити про другий вигляді, то він, у свою чергу, ділиться на базилярний, конвекситальный, а також арахноїдит задньої частини черепної ямки, але коли спостерігається дифузний характер, то такий тип поділу можливий далеко не в кожному випадку.
Згідно патогенезным особливостей і змін у морфології арахноїдит поділяють на кістозний, спайковий і кістозно-спайковий.
Симптоми цього захворювання
Перш ніж говорити про симптоми, які є властивими для арахноїдиту, необхідно відзначити, що ознаки захворювання залежать від локалізації і діляться на три типи – церебральні, спинальні і цереброспинальные.
Церебральний арахноїдит, в першу чергу, характеризується сильними запаленнями в області оболонки людського мозку, а також наступними ознаками:
- Підвищена температура тіла;
- Проблеми зі сном;
- Постійні запаморочення, що супроводжуються болісними болями голові.
- Знижується пам’ять і увагу;
- Загальна слабкість організму, а також надмірна втомлюваність при фізичних або розумових навантаженнях;
- Акроціаноз (шкіра набуває якийсь невластивий їй синій відтінок);
- Занадто сильне сечовипускання;
- Судоми, а в деяких випадках і серйозні судомні напади;
- Порушення в органах слуху;
- Часткова або повна втрата почуття нюху.
В ситуаціях, коли є спінальний арахноїдит, спостерігаються практично такі ж симптоми, але є й інші, наприклад, людину турбують часті болі в області попереку, а також біля хребетного відділу.
Крім того, пацієнта турбують поколювання в кінцівках тіла, тимчасові паралічі, іноді оніміння ніг. У найбільш важких випадках людина відчуває порушення у статевих органах, зокрема, знижується рівень потенції.
Цереброспінальний тип захворювання поєднує в собі симптоми, які є характерними як для спінального, так і для церебрального арахноїдиту.
Діагностування захворювання
Спеціалізується на даної хвороби лікар зможе встановити правильний діагноз тільки після того, як пацієнт пройде повний курс обстеження, і порівняє всі отримані дані з результатами інструментальних досліджень і неврологічних оглядів.
Коли йде процес збирання анамнезу, в першу чергу звертають велику увагу на те, як швидко і стрімко розвиваються ознаки захворювання і чи мають вони якимось прогресуючим характером.
Завдяки дослідженням неврологічного типу можна виявити порушення з боку нервів, розташованих в черепній частині людини, зокрема, дізнатися, чи має місце вогнищевий неврологічний дефіцит або ж присутні різні мнестичні, психологічні та емоційні розлади.
Застосовують також рентгенографію черепної коробки. Такий тип дослідження ніяк не можна назвати ефективним. Завдяки такому методу є можливість тільки виявити симптоми, які були присутні на протязі тривалого періоду часу, наприклад, остеопороз турецького сідла і спинки, а також пальцеві вдавлення.
Активність епілепсії або осередкову ирритацию можна виявити, якщо вдатися до ЕЕГ (электроэнцефалограмма), але, як правило, цією процедурою користуються тільки в тих ситуаціях, коли людина хворіє конвекситальным арахноидитом.
Якщо лікарі виявили у пацієнта хоча б мінімальні підозри на арахноїдит, то його обов’язково повинен оглянути офтальмолог. Приблизно в кожному другому випадку, де присутня арахноїдит задньої черепної ямки, під час обстеження пацієнта офтальмологом, спостерігаються деякі застійні явища поблизу від диска зорового нерва.
До лікаря офтальмолога слід звертатися в тих ситуаціях, коли у пацієнта є якісь скарги на органи слуху. Завдяки порогової аудіометрії лікарі мають можливість отримувати досить точні результати.
Способи лікування арахноїдиту
Курс лікування, як правило, здійснюється в стаціонарі. Він головним чином залежить від ступеня активності хвороби та етіології. Потрібно відзначити, що лікування може включати в себе відразу кілька видів терапії.
Наприклад, при застосуванні протизапальної терапії необхідно вживати глюкокортикостериодные медичні препарати, зокрема, це «Преднізолон» і «Метилпреднізолон». Також в більшості випадків лікарі прописують і засоби, які мають здатність розсмоктувати потрібні речовини («Пірогенал», «Румалон», «Лідазу»).
Якщо спостерігається занадто сильні пориви тиску в області черепної коробки, то хворому прописують дегидратиционные медичні препарати, найчастіше це – «Фуросемід», «Маннид», «Диакарт».
Обов’язковим є проведення санації тих органів, де спостерігається вогнищева інфекція, і зовсім неважливо, який тип арахноїдиту присутній і яка ступінь захворювання.
Лікування народними засобами
Сьогодні людям відомі безліч способів народної медицини, за допомогою яких можна позбутися від такого захворювання, як арахноїдит.
Народний засіб №1
Якщо є хронічний церебральний арахноїдит, то пацієнту необхідно прив’язати лист лопуха на голову, і приблизно раз в 24 години його міняти. З часом така рослина зможе повністю витіснити непотрібну рідину з людського мозку.
Народний засіб №2
Збирають траву череди, але виключно в той період, коли вона цвіте. Після цього її сушать і заварюють у вигляді своєрідного чаю, а саме: 1 столову ложку сировини заливають 1л гарячої кип’яченої води і наполягають приблизно півгодини. Вживати такий напій потрібно протягом дня, поки зберігаються всі лікувальні властивості.
Народний засіб №3
Коріння парила ретельно промивають і пров’ялюють на свіжому повітрі. Потім його мелють через м’ясорубку і висушують, таким чином, перетворюючи в порошок. Приймати такий порошок треба до їжі 3 рази в день. Загалом, курс лікування бажано повинен тривати близько трьох місяців.
Прогноз, можливі ускладнення та профілактика
Потрібно відзначити, що в більшості випадків прогноз для людського життя є сприятливим. Найнебезпечнішими вважаються такі форми арахноїдиту, які супроводжуються розвитком оклюзійного типу гідроцефалії.
Крім того, поганим знаком лікарі вважають і надмірно часті припадки епілепсії, яким властиво проявлятися після того, як людина пройшов необхідний курс лікування.
Для того щоб запобігти можливість появи даного захворювання, лікарі рекомендують вдаватися до профілактичних заходів.
Наприклад, досить гарним варіантом називають повноцінні курси терапії різних хвороб інфекційного типу, а також вживання лікарських трав, які здатні позитивно впливати на головний мозок.