Що робити коли дитина бреше

Дитяча брехня є поширеною психологічної проблемою, яка серйозно турбує багатьох батьків. Тому, коли батьки вперше стикаються з дитячою брехнею, це спричинює шок. Щоб виховати чесну особу, а у разі, якщо дитина вже почав брехати, то відучити його від цієї згубної звички, важливо розуміти, що ж рухає дитиною і спонукає його до брехні. Хоча, не можна забувати, що допитливий дитячий розум схильний до фантазій. Загравшись, діти часто змішують фантазії і реальність і вже самі не можуть відрізнити, де правда, а де вигадка. Тому до завдань батьків ще відноситься і вміння розпізнавати тонку грань брехнею і фантазією.

Зміст

1. Причини дитячої брехні
2. Типові помилки батьків, що штовхають дітей до брехні
3. Як розпізнати дитячу брехню
4. Що робити батькам та поради психолога
5. Замість висновку

Зміст

Причини дитячої брехні

Причини дитячої брехні численні і різноманітні. Це і бажання приховати свій вчинок, і спроби прикрасити дійсність, і багато іншого. Психологи виділили ряд ключових чинників, що спонукають дитину до того, щоб сказати неправду. Розглянемо їх більш докладно.

Страх покарання. В даному випадку брехня є захисною реакцією і способом уникнути негативних наслідків. Найбільш часто зустрічається в сім’ях, де дитина виховується в надмірної суворості і з острахом ставиться до батьків.

Самоствердження. Дитина використовує обман для того, щоб привернути увагу до своєї персони, підвищити рівень значущості в колі однолітків. Як правило, причини подібного роду характерні для дітей, не впевнених у собі, своїх силах, що страждають дефіцитом уваги з боку рідних.

Спроба отримати владу. У цьому випадку дитяча брехня набуває риси психологічної атаки і маніпуляції. Це досить складний випадок, що потребує допомоги фахівців психолога і невропатолога.

Психологічна самозахист. Для такого роду брехні є два ключових чинники. У першому варіанті, дитина вдається до брехні, для того, щоб захистити щось важливе для нього (це можуть бути друзі або просто право на особистий простір). У другому ж випадку, дитина використовує обман, як засіб самореабилитации, в основі якого лежить страх розчарувати значущих людей, не виправдати покладених на нього надій і очікувань.

Негативний приклад. Часто дорослі самі не помічають, як дають дитині підстава брехати. Наприклад, коли засуджують кого-то за очі, пліткують у його присутності. Так, дорослій людині здається, що він чогось не договорив або злегка змінив факти, а для малюка це є прямим сигналом до того, що брехня в принципі припустима.

Емоційна розрядка. У даному разі дитина використовує брехню в якості засобу психологічної реабілітації. Він може дуже гостро переживати якісь проблеми свого життя і прагнути позбавитися від них, скинувши емоційне напруження. Для цього він може вдаватися до обману, як до єдиного доступного способу впливу на реальність.

Вихід негативної енергії. Дитина з низькою самооцінкою, важко йде на контакт з однолітками і має проблеми у навчанні, може бути вкрай озлобленим всередині. Він бреше не тому, що боїться покарання, а скоріше, навпаки, з метою спровокувати конфліктну ситуацію і таким чином дати вихід накопиченому внутрішнього гніву. Це досить складна й запущена ситуацій, яка не потребує професійної психологічної допомоги.

Визначивши причини дитячої брехні, батькам буде простіше боротися зі шкідливою звичкою своєї дитини У деяких випадках може знадобитися робота над самим собою, а іноді просто необхідна допомога психолога.

Типові помилки батьків, що штовхають дітей до брехні

На жаль, в переважній більшості випадків саме поведінка батьків і неправильно обрані ними методи виховання стають причиною дитячої брехні. Вчені виявили ряд ключових батьківських помилок, які здатні спровокувати дану проблему.

Проблема перша. Психологи встановили, що в першу чергу проблема дитячих обманів поширена в тих сім’ях, де авторитет і влада батьків не мають кордонів. Особистість маленької людини прагне всіма можливими шляхами проявити свою незалежність та індивідуальність. Часто єдиним способом зробити це є брехня, яка в даному випадку використовується дитиною як спроба психологічно відокремитися від батьків і, таким чином, підвищити свій авторитет у колі товаришів.

Проблема друга. Якщо батьки самі схильні говорити неправду, то вони не тільки провокують на брехню своєї дитини, але і створюють в його свідомості психологічний дисбаланс. Адже як можна забороняти іншим те, що робиш сам? Якщо для батьків нормально не виконати обіцянку дане малюкові, якщо вони дозволяють собі, скажімо, не відповідати на телефонні дзвінки і при цьому просять дитину, повідомляти клієнтам, що їх немає вдома, то не варто дивуватися, якщо незабаром такі батьки самі трапляться обману з боку свого чада. Адже дітей треба не тільки вчити і виховувати, треба й самому бути для них прикладом. Адже батьківський авторитет відіграє важливу роль в житті дитини, особливо в ранні роки.

Проблема третя. Дуже часто основним фактором, що провокує дитину на брехню, є брак уваги і прояви любові з боку батьків. В даному випадку, малюк починає говорити не правду, підсвідомо прагнучи привернути увагу мами і тата до своєї персони, а іноді з метою показатися в їх очах краще і більш значуща. Для цього діти починають приписувати собі неіснуючі успіхи і досягнення. Хоча іноді психологи спостерігачі випадки самооговаривания з боку дитини, які мали по своїй суті ту ж саму мету.

Проблема четверта. Страх перед жорстоким покаранням є основним мотивом, що спонукає до брехні, як маленьких дітей, так і підлітків. Тут вже просто спрацьовує природний інстинкт самозбереження. Щоб цього не відбувалося, дорослим слід розумно підходити до вибору каральних заходів, щоб не здаватися своїм дітям страшними нелюдами. Намагайтеся уникати тілесних покарань, а також тих виховних заходів, які ображають та принижують гідність дитини.

Проблема п’ята. Підвищений контроль і гіперопіка з боку батьків так само можуть спонукати дитину брехати, у спробах захистити свій особистий простір. Особливо це характерно для дітей у роки становлення особистості, а саме, у віковій категорії від трьох до п’яти років, а також у підлітків в перехідному віці.

Проблема шоста. Образа на батьків також може підштовхнути дитину до брехні. Причому, на перший погляд, ці фактори можуть бути ніяк між собою не пов’язані. Однак, насправді, кажучи неправду, дитина підсвідомо хоче, передати батькам стан свого внутрішнього дискомфорту і таким чином привернути увагу дорослих до своєї проблеми.

Як розпізнати дитячу брехню

Існує ряд ознак, що дозволяють визначити, що малюк вам бреше. До них відноситься наступне:

відведення очей і уникання прямого погляду;
потирання очей, скронь, дотики до підборіддя;
тримання під час розмови рук у кишенях або ж за спиною;
почухування кінчика носа;
відтягування ворота і чухання або погладжування області шиї;
покашлювання, невиправдані паузи між словами й реченнями;
піднесення руки до рота під час розмови, ніби дитина намагається закрити собі рот;
текст.

Слід зазначити, що якщо ви помітили ці ознаки у своєї дитини, то не поспішайте звинувачувати його у брехні, а проаналізуйте свою поведінку, подумайте, від чого малюк перестав вам довіряти.

Що робити батькам: поради психолога

Батькам, які спіймали дитини на обмані, ні в якому разі не варто його суворо карати, це призведе до ще більшої емоційної закритості і віддалення між близькими людьми. Адже і так зрозуміло, що в першу чергу, проблема дитячої брехні викликана певними психологічними проблемами і недостатньо відвертими, довірчими відносинами з батьками. Тому для того, щоб знайти шляхи вирішення важливо усунути першопричину. Допомогти налагодити контакти з дитиною допоможуть поради психологів.

Переглянете свої вимоги і претензії, що висуваються до дитині. Бути може, вони надто завищені?

Дозволяйте малюкові відверто висловлювати свої негативні емоції і поганий настрій.

Уникайте суворого покарання і тривалих доган.

Постарайтеся зробити все можливе, щоб налагодити емоційний контакт із малюком і завоювати втрачену довіру.

У разі, якщо дитина зізнається вам у скоєний проступок, реагуйте максимально спокійно, обговоріть з дитиною проблему і обов’язково похваліть його за те, що сказав правду.

Як можна частіше хваліть свою дитину, приділяйте увагу, хвилюючим його питань і говорите про те, що дуже сильно його любите.

У складній ситуації, коли самотужки вирішити проблему дитячої брехні не виходить, зверніться за консультацією до психолога.

Для кожної вікової категорії дітей існують свої підходи. Застосовуючи методи перевиховання немовлят до підлітків, навряд чи ви зможете домогтися успіху. Так і в зворотній ситуації маленька дитина не зуміє зрозуміти ваших вимог.

Як відучити брехати дітей 3-5 років

Правила, що застосовуються до маленьким дітям дошкільного віку гранично прості.

Будьте чесними самі, оскільки в цьому віці батьківський приклад має величезне значення.

Розповідайте маляті історії та читайте казки про те, як шкідлива й небезпечна брехня. В такому юному віці краще сприймається інформація, зодягнена в художню, образну форму.

Говоріть дитині про те, що любите його будь-яким і не будете сильно карати його, якщо він відкриється вам і скаже правду.

Як відучити брехати дітей 5-10 років

Застосовуючи профілактичні заходи для дітей молодшого шкільного віку, батькам важливо розуміти, що дитина – це маленька особистість і необхідно враховувати його настрій і інтереси, намагаючись що-небудь змінити в його поведінці.

Дозвольте дитині мати свій особистий простір і територію. Адже, здебільшого, саме прагнення до незалежності і самостійності спонукає брехати дітей цього віку.

Поважайте секрети дитини і не випитуйте у нього нічого. Якщо чадо буде вам довіряти, то розповість про все за власним бажанням.

Розмовляйте з дитиною і аргументуйте свої рішення, уникайте необґрунтованих заборон.

Як відучити брехати підлітків

Виховна робота з підлітками є найбільш складною. Дуже важливо, щоб у дитини і батьків встановилися довірчі відносини.

З дітьми слід якомога частіше розмовляти по душам, розповідати про себе і витримувати в бесіді товариський тон.

Постарайтеся максимально знизити рівень контролю за дитиною, надавши йому граничну самостійність. Контроль краще проводити так, щоб він не ображав дитини.

Якщо щось забороняєте, то постарайтеся докладно пояснити підліткові, що вами рухає.

Дайте вашій дитині можливість відчути себе незалежною людиною, відповідальним за свої вчинки та їх наслідки.

В основі дитячої брехні часто лежить батьківське нерозуміння і психологічний дискомфорт. Постарайтеся стати своїй дитині справжнім другом, проявіть любов і розуміння, створіть атмосферу гармонії у своїй родині, і тоді у чада просто відпаде потреба у брехні.

Замість висновку

Родина – соціальний осередок суспільства, яка будуватися на довірі. Тому дуже важливо, що всі її члени були чесні, як по відношенню один до одного, так і до оточуючих. Займаючись вихованням дітей, батьки повинні віддавати собі звіт в тому, що гармонійна особистість дитини може вирости тільки при правильному ставленні до неї, великого терпіння і любові. Будьте чесні зі своїми дітьми, подавайте позитивний приклад, і тоді дитяча брехня омине вашу сім’ю.