Виховання дитини дуже складне і трудомістке заняття. У хід йдуть вмовляння, пояснення, приведення прикладів і, звичайно ж, любов. Але є діти, які з якихось причин позбавлені останньої складової виховного процесу. Це діти-сироти. За останні роки проблема усиновлення стала досить поширеною. Але далеко не кожна сім’я розуміє, що таке прийомна дитина і з якими психологічними особливостями свого нового сина або дочки їм доведеться зіткнутися. Про це ми і поговоримо в цій статті.
Зміст
1. Поняття прийомної сім’ї
2. Проблеми прийомних дітей
3. Психологічні особливості прийомних дітей
4. Кому варто брати прийомної дитини в сім’ю
5. Рідні та прийомні діти в сім’ї
6. Проблеми прийомних батьків та дітей
7. Адаптація прийомної дитини в сім’ї
8. Замість висновку
Поняття прийомної сім’ї
Існує кілька форм визначення дитини, після присвоєння статусу сироти або позбавленої батьківського піклування. Найбільш бажаними є сімейні форми влаштування, до яких відноситься прийомна сім’я. Крім цього існує усиновлення, опіка, дитячий будинок сімейного типу. В прийомній сім’ї може виховуватися до чотирьох дітей, включаючи рідних. Прийомних батьків виплачується допомога на утримання дітей, так і «зарплата» одному з батьків.
Такі сім’ї дуже тісно взаємодіють з соціальними службами. Прийомні батьки потрапляють під строгий контроль, який полягає у фінансовій звітності, регулярних перевірках рівня життя та успішності дітей і іншого. Але при цьому повчають і патронат соціальних служб на всіх етапах. Наприклад, у вигляді допомоги в оформленні документів, в адаптації дитини в новій родині і навчальному закладі, подоланні конфліктних ситуацій.
Прийомні діти проживають в сім’ї до повноліття, або до 23 років за умови подальшого очного навчання. Допомога на дитину виплачується так само до цього віку. Прийомні діти в обов’язковому порядку забезпечуються житлом від держави, якщо такого за ним не числиться. Якщо у дитини, яка на момент визначення в сім’ю житло є, на прийомних батьків покладається відповідальність за утримання в належному вигляді.
Прийомні батьки мають право вибрати будь-яку дитину з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що знаходиться в базі соціальних служб.
Однак, в більшості випадків це діти старшого і середнього віку, можливо малюки від 3-х років. Немовлята в базі бувають рідко, для дітей цього віку пріоритетною формою влаштування є усиновлення.
Якщо усиновителі мають право на таємницю усиновлення і цією метою вони можуть змінювати ім’я, по батькові, прізвище дитини і дату народження в межах декількох днів, то у прийомних батьків такого права немає. І вони повинні бути готові до того, що батьки дитини можуть у судовому порядку відновити свої батьківські права.
Проблеми прийомних дітей
Одна з перших серйозних проблем, з якими можуть зіткнутися прийомні батьки – це стан здоров’я дитини. До цього питання слід ставитися дуже серйозно.
При ознайомленні з особовою справою дитини, варто дуже уважно вивчити його медичну картку. При цьому не слід розраховувати, що всі відомості у ній вірні. Після прийняття дитини в сім’ю прийомних батьків бажано самостійно обстежити дитину.
Якщо існують якісь проблеми, про яких відомо на даний момент, слід заздалегідь проконсультуватися з фахівцями, так як період адаптації в новій родині завжди викликає стрес у дитини. Це може позначитися як на психічному, так і на фізичному стані дитини і привести до загострення хронічних захворювань.
Адаптація дитини у новій сім’ї так само є серйозною проблемою і не завжди проходить гладко і так, як хотілося б прийомним батькам. Це ускладнюється тим, що як правило, при визначенні дитини в прийомну сім’ю відбувається і зміна навчального закладу. Тут так само відбувається адаптація до нового колективу, нових правил, що може посилити стресовий стан.
Однією з проблем може виявитися асоціальна або агресивну поведінку дитини. Ця проблема може виникати не відразу і бути викликана труднощами в процесі адаптації, неприйняття нового способу життя, нового навчального закладу, проблемою підліткового віку, конфліктами між рідними та прийомними дітьми.
Психологічні особливості прийомних дітей
Якщо сиротою стає дитина з благополучної сім’ї, то, як правило, є родичі або близькі, які готові взяти над ним опіку. Діти, яких пропонують соціальні служби потенційним прийомним батькам в основному є соціальними сиротами, чиї батьки позбавлені батьківських прав.
Це значно впливає на психіку дитини. Крім зради близьких людей, такі діти могли пережити безліч поневірянь і отримати значні психологічні травми. Не завжди про те, як протікало їх життя, до моменту визначення в дитячий будинок може бути достеменно відомо навіть працівникам соціальних служб. Деякі події в їх житті могли перекрутити нормальні уявлення про сімейні цінності, про моральні норми.
Найголовніша психологічна проблема, яка є завжди – відсутність довіри до оточуючих, страх, що знову зрадять і кинуть.
Дитина може довгий час залишатися замкнутою і настороженим. У цьому випадку, від прийомних батьків вимагається терпіння і розуміння, а який-небудь тиск викличе протест і обурення, дасть привід ще більше замкнутися в собі.
Дитина може бути так само надмірно комунікабельним, намагатися догодити, в якійсь мірі запобігати, але при цьому довіра буде відсутній. Це одна з форм вираження страху змішаного з почуттям провини. Дитина може вважати себе причиною всіх своїх бід, відчувати себе винуватим у тому, що батьки його залишили, що його поведінка стала причиною відмови від нього. У цьому випадку викликати дитину на відвертість буває простіше. Але не завжди прийомні батьки можуть вирішити такі проблеми самостійно. Варто скористатися психологічною допомогою фахівців.
Кому варто брати прийомної дитини в сім’ю
Так як в прийомні сім’ї віддаються переважно соціальні сироти вже свідомого віку, створювати прийомну сім’ю переважно тим, хто має власних дітей, має досвід роботи з дітьми цієї категорії або вже є усиновителем, опікуном або прийомним батьком.
Брати в сім’ю дитину варто людям психологічно повністю готовим до цього кроку. Обидва дружина, рідні та прийомні діти повинні бути абсолютно впевнені в своєму бажанні. Ніхто з родичів не має бути проти цього рішення. Важливо заручитися підтримкою навіть близьких друзів. Негативне ставлення кого-небудь в майбутньому може згубно позначитися як на адаптації дитини, так і на його подальшого життя в родині.
Рідні та прийомні діти в сім’ї
Навіть якщо рідні діти позитивно сприймають думка про появу чужої дитини в сім’ї, для них це теж стресова ситуація. Особливо складно доводиться тим сім’ям, у яких до цього дитина був один, не було інших дітей, з якими він міг проводити час, навчався поступатися, йти на компроміс.
Як з боку рідних, так і прийомних дітей може проявлятися ревнощі, агресія, замкнутість, погіршення успішності в школі.
Важливо якомога частіше розмовляти з рідною дитиною, давати йому зрозуміти, що він завжди був і буде рідною, але тепер з’явиться новий член родини, з яким теж потрібна турбота і любов.
Увага і ласка повинні розподілятися рівномірно між дітьми. При заохочення та осудженнях різниці теж не повинно бути.
Необхідно навчити дітей працювати разом, допомагати один одному під час роботи. Перші спільні завдання і доручення повинні виконуватися під контролем дорослого, але без прямого втручання, поки прийомні батьки не переконаються, що діти можуть злагоджено взаємодіяти і надавати допомогу один одному.
Проблеми прийомних батьків та дітей
Одна з суттєвих проблем, з якою стикаються як прийомні батьки так і прийомні діти – громадську думку. Найчастіше позитивним воно не буває.
Сусіди і знайомі, замість очікуваної похвали в адресу батьків, починають вести розмови про те, що дітей взяли з-за грошей, як фізичної допомоги і так далі.
Такі розмови можуть негативно впливати на дітей. Рано чи пізно хтось обов’язково скаже щось подібне при дитині, він може почути такі розмови від однокласників у школі. Прийомним батькам необхідно бути самим готовими до цієї ситуації і підготувати дітей, навчити правильно реагувати на подібні зауваження.
Часто, побоюючись громадського осуду, батьки бояться навантажувати прийомних дітей домашніми обов’язками. Цього робити не можна. Обов’язки повинні розподілятися рівномірно між усіма дітьми з урахуванням їх віку і стану здоров’я.
Ще однією важливою проблемою є спілкування з колишніми родичами, якщо вони є. Прийомні батьки можуть самі вирішувати це питання – заборонити або дозволити.
Якщо родичі або сама дитина не захоче спілкуватися, то проблеми не буде. Якщо у дитини є бажання підтримувати стосунки з колишніми родичами, то накладення заборони може згубно позначитися на взаєминах з новою сім’єю і викликати конфлікти. У цьому випадку прийомним батькам краще піти на поступки, але за умови зустрічей тільки в їх присутності і на їх території. З часом, дитина може і сам відмовитися від спілкування з колишньою сім’єю.
Деякі діти відразу ж починають називати батьків «мама» і «тато», проте це має бути рішення самої дитини. Прийомним варто поцікавитися у дитини, як він хоче їх називати, запропонувати самим. Але обов’язково дати зрозуміти, що це тільки його вибір, який буде обов’язково прийнятий.
Адаптація прийомної дитини в сім’ї
Опинитися в новому будинку, з новими незнайомими людьми, чужими правилами і традиціями – це шок для дитини. І як би діти не бажали жити в люблячій сім’ї, уникнути стресу навряд чи вийде. Найскладнішим буває перший день. Багато недосвідчені прийомні батьки здійснюють одну й ту ж помилку – нового члена сім’ї зустрічають всі родичі. Це неправильно. Як допомогти дитині швидше адаптуватися, звикнути до нового способу життя і новим людям?
Краще всього починати знайомство ще при відвідинах дитини у навчальному закладі. При перших візити відбувається знайомство дитини з майбутніми батьками. Тон спілкування при цьому повинен бути максимально щирим. Варто вести розмову про інтереси дитини, його звички, розповідати щось про себе, попросити розповісти про свої захоплення, якщо дитина займається в гуртках – переглянути його роботи.
При наступних відвідинах провести заочне знайомство з будинком і домочадцями – принести на зустріч фотографії родини та дому. Розповісти про звички і традиції, про членів сім’ї, пригадати якісь цікаві випадки. Доречним буде сфотографувати кімнату, в якій дитині доведеться жити. Нехай він знає, що його чекають, до його приїзду готуються.
Під час останніх візитів варто взяти з собою дітей, разом з ними зробити листівку чи подарунок, дарувати повинні саме діти.
В перші дні перебування в новій сім’ї бажано щоб були присутні тільки вже знайомі люди. У цей час дитина починає знайомство з будинком, з правилами і звичками. Знайомство з іншими родичами так само повинно проходити поступово. І лише коли дитина буде знати всіх, трохи обвыкнется в новому будинку, можна організовувати сімейні торжества.
При адаптації дитини в новому навчальному закладі прийомним батькам необхідно підтримувати тісний зв’язок зі шкільної псохолого-педагогічною службою. Якщо рідні діти навчаються у тому ж навчальному закладі, їх підтримка буде дуже важлива.
Замість висновку
Зважитися на усиновлення – крок серйозний. Перед тим, як прийняти таке рішення варто все добре обміркувати, зважити. Ну а якщо сім’я готова до таких випробувань, то запасайтеся терпінням. Довірчі стосунки з рідними та прийомними дітьми, тісна робота з соціальними службами, допоможуть прийомним батькам у вирішенні багатьох проблем.
