Коли дитина досягає 6-7 років, у батьків виникає безліч питань, що стосуються підготовки до школи. Адже просто купити ранець, форму та інші шкільні приладдя – це далеко не все, що необхідно для успішного навчання малюка. На що ж потрібно звертати увагу?
Зміст
1. Готовність самих батьків
2. Фізична готовність дитини
3. Ставлення дитини до себе. Самооцінка
4. Інтелектуальна підготовка до школи
4.1. Загальна обізнаність
4.2. Вміння орієнтуватися у часі та просторі
4.3. Розвиток пам’яті
4.4. Розвиток мислення
4.5. Розвиток уваги
4.6. Розвиток мовлення
4.7. Розвиток уяви
5. Підводимо підсумки
Готовність самих батьків
Психологи кажуть, що на успішність адаптації першокласника і його подальшого навчання в школі багато в чому впливає готовність батьків та їх психологічний настрій.
Негативний результат тягне за собою як надмірна тривожність дорослих, так і їх байдуже ставлення до нового етапу життя дитини.
Звичайно ж, важливим є організаційний момент. Придбання шкільного приладдя, підручників, форми, ранця – не тільки клопітно, але й приємно. Якщо дитина буде брати в цьому безпосередню участь, то позитивний настрій до школи забезпечений. Адже відомо, що у багатьох дошкільнят в якості мотивації виступає зовнішня сторона шкільного навчання.
Так само, не менш важливим моментом є здоров’я і безпека майбутнього першокласника. Для цього слід подбати про наступне:
- Режим дня. Після початку шкільного навчання він стане відмінним від того, до якого дитина звикла в дошкільному закладі. Обов’язково необхідно включати в нього прогулянки на свіжому повітрі. Домашні завдання слід виконувати в другій половині дня, а не ввечері (бажано в 15-16 годин). Тоді дитина встигне відпочити від школи, однак, не настане вечірня втома.
- Безпека першокласника. Перші місяці навчання дитини необхідно буде приводити і забирати зі школи. Тому багато батьки заздалегідь починають перебудовувати свій робочий графік, щоб могли це робити. Не слід забувати і про бесіди з безпеки поведінки на вулиці, правила дорожнього руху, які постійно потрібно нагадувати дитині, навіть якщо він знаходиться разом з дорослим.
- Привчання до самостійності. Одна з основних помилок багатьох батьків – виконання домашніх завдань за дитину. Більшість мам і тат бажають, щоб їх малюк вчився краще за всіх. Тому вони намагаються йому допомогти зробити завдання ідеально, а в підсумку просто виконують його самі. Результатом стає абсолютно протилежний ефект – дитина не може виконувати роботу в класі, відповідно, приносить зовсім не ті оцінки, що чекають дорослі. Психологи і педагоги рекомендують дорослим тільки контролювати виконання завдань, даючи підказки лише в крайніх випадках (якщо учень з якої-небудь причини не засвоїв тему на уроці).
Фізична готовність дитини
Фізіологічна готовність до школи є важливим компонентом загального розвитку дитини. Цей параметр оцінюється педіатрами, які дивляться на кілька критеріїв:
- Біологічний вік. Фахівці звертають увагу на пропорції тіла, які повинні відповідати віковим нормам, кількість з’явилися корінних зубів тощо
- Фізичний розвиток. Враховуються маса тіла, ріст, окружність грудної клітини.
- Загальний стан здоров’я. Педіатри умовно ділять дітей на п’ять груп. Це необхідно для відповідних рекомендацій щодо подальшого навчання, адже зустрічаються діти, які можуть відчувати труднощі при навчанні в масовій школі з-за проблем зі здоров’ям.
Майбутнього першокласника чекає зміна режиму дня, значне зростання розумових навантажень, встановлення нових зв’язків з вчителями та однолітками. Все це призводить до напруження функціональних систем організму дитини, отже, відбивається на його здоров’ї.
Для успішної адаптації, заняття з фізичної підготовки рекомендується починати не менше ніж за рік до вступу до школи. Особливо це стосується дітей, які не відвідують дошкільні навчальні заклади.
Ставлення дитини до себе. Самооцінка
Самооцінка є важливою складовою особистості, формується безпосередньо в дошкільному віці. Вона складається з наступних компонентів:
- інтелектуальний;
- емоційний.
У старшого дошкільника переважає емоційна складова. Інакше кажучи, самооцінка формується під впливом ставлення дорослих до дитини і його положення в групі однолітків.
Будь-які продукти діяльності малюка нерозривно пов’язані з його особистістю. Якщо дорослий негативно висловлюється про малюнку, то дитина переносить негативну оцінку на себе.
У випадках, коли батьки або інші члени постійно критикують дошкільника і його роботи (нехай навіть і обґрунтовано), великий ризик формування заниженої самооцінки. В результаті у дитини з’являються такі риси характеру як невпевненість, замкнутість.
Уникнути проблем з самооцінкою, додержуючи наступних рекомендацій:
Дорослим рекомендується утримуватися від категоричних заяв («Мама краще знає», «Тато не помиляється» та ін). Набагато ефективніше в таких випадках є метод переконання з аргументацією висловлювання.
Занижена самооцінка часто призводить до проблем адаптації першокласника в новому колективі. Такі діти можуть отримати соціальний статус «отвергаемого» або «ізольованих». В дошкільному віці батьки ще можуть коректувати самооцінку. При виявленні проблеми в першому класі бажано звернутися до шкільного психолога, який допоможе виправити ситуацію.
Інтелектуальна підготовка до школи
В інтелектуальну готовність до школи включається декілька факторів. В ідеалі, дитина, що прийшов у перший клас, повинен володіти наступними характеристиками:
- Мати необхідний запас знань про навколишній світ;
- Добре орієнтуватися у часі та просторі;
- Вміти порівнювати групи предметів, виділяти суттєві і несуттєві ознаки;
- Вміти складати прості тексти зображення і групі картинок;
- Розуміти і виконувати словесні інструкції;
- Мати розвинену тонку моторику (уміння тримати олівець, володіти простими навичками рисуночной діяльності);
- Мати стійке довільне увагу.
Загальна обізнаність
До 6-7 років дитина вже повинен володіти достатньо широкими знаннями про навколишній світ.
Дошкільник повинен знати:
- своє повне ім’я;
- домашня адреса, місто і країну, в якій він живе;
- основні правила дорожнього руху;
- членів сім’ї, їх імена, рід занять;
- основні кольори і відтінки;
- пори року, їх ознаки;
- професії.
Крім того, дитина повинна володіти прямим і зворотним рахунком в межах 10, уміти порівнювати числа, розв’язувати прості задачі («більше на …», «менше на …»). У дошкільника повинні бути сформовані поняття про множинах, формах і розмірах, величиною.
Вміння орієнтуватися у часі та просторі
Час і простір є специфічними поняттями, які найважче засвоюються дошкільниками. Це пов’язано з тим, що вони не є матеріальними, і діти не можуть їх «побачити». Тому в заняттях з майбутніми першокласниками особливу увагу слід приділяти просторового орієнтування. До початку шкільного навчання дитина повинна:
- знати пори року, їх ознаки;
- вміти називати місяці року;
- орієнтуватися у днях, тижнях, частинах діб;
- знати поняття «ліво»-«право»;
- вміти визначати розташування предмета (над, перед, за, біля, між та ін).
Для формування часових понять, слід включати в заняття такі запитання і завдання:
Використання прислів’їв, віршів, загадок про тимчасових категоріях сприяє кращому засвоєнню цих понять.
Для вивчення просторових орієнтирів слід розглядати різні ілюстрації. Дорослий може задавати дитині питання типу «Де знаходиться той чи інший предмет?», «Що знаходиться поруч з …?» і т. п. З цією метою ефективно застосовувати вправа «Ялинка». Дошкільнятам пропонується намалювати дерево посередині аркуша. Після того, як він це зробить, дорослий просить намалювати під ялинкою гриб, над ялинкою – сонце, поруч – зайчика та ін.
Для розвитку просторових уявлень дітям пропонуються графічні диктанти. Вони виконуються на аркушах в клітинку, де необхідно скласти візерунок по підказці. Дорослий при цьому дає інструкції: одна клітинка праворуч, дві вгору, одна вліво і т. д.
Розвиток пам’яті
Мимовільна пам’ять у дошкільника в нормі розвинута достатньою мірою. Інакше кажучи, те, що йому цікаво чи викликає якісь емоції, він дуже швидко запам’ятовує. У дитини 5-6 років тільки починається формування довільної пам’яті. Цей вид психічного процесу передбачає докладання зусиль для запам’ятовування будь-якого матеріалу. В школі, без сумніву, вчитель буде спиратися саме на довільні дії.
У майбутнього першокласника переважає наочно-образна пам’ять (з опорою на ілюстрації і наочний матеріал) і тільки починає формуватися словесно-логічна. Для того щоб визначити рівень розвитку пізнавального процесу, можна скористатися вправою «Відтвори картинки».
Дитині показується 5-6 картинок на аркуші протягом декількох секунд. Потім лист прибирається, а малюка просять назвати предмети, які він запам’ятав. Діти з добре розвиненою пам’яттю називають усі предмети (допускається 1 помилка).
Психологами рекомендується гра «Що змінилося». Протягом 10 секунд дошкільник дивиться на розставлені іграшки, потім відвертається. Дорослий змінює розташування деяких предметів, а дитина повинна назвати, які зміни відбулися.
Розвиток мислення
Розвиток логічного мислення допоможе дитині бути успішною у шкільному навчанні. Майбутній першокласник повинен володіти наступними вміннями:
- Вміти аналізувати;
- Виконувати порівняння;
- Встановлювати закономірності;
- Виявляти причинно-наслідкові зв’язки;
- Узагальнювати предмети за певними ознаками.
При вступі до школи дитина повинна знати такі групи предметів, як «фрукти», «овочі», «меблі», «посуд», «транспорт» (розмежовувати повітряний, наземний, водний) та ін.
Для розвитку логічного мислення використовуються вправи «Виключи зайве» (дитина повинен аргументувати вибір), «Назви одним словом», «Що було раніше» і ін
Розвиток уваги
Увага, як і пам’ять, у дошкільника переважає мимовільне. Діти цікавляться лише предметами, які здаються їм зовні привабливими або з іншої причини їх цікавлять.
Для формування довільної уваги у майбутніх першокласників, психологи рекомендують частіше пропонувати малюкам міркувати вголос.
Для розвитку уваги використовуються такі знайомі всім з дитинства гра «Їстівне-неїстівне», «Ми були у зоопарку…» та ін. На заняттях застосовуються завдання «Знайди відмінності між картинками», «Знайди пару однакових зображень».
Розвиток мовлення
Мова має велике значення в загальному розвитку дитини. Погано говорять діти зазвичай стають сором’язливими і замкнутими. Вони пасивні на уроках і рідко беруть участь в суспільному житті школи. До того ж, неправильне вимова в усному мовленні і недостатньо сформований фонематичний слух призводять до помилок на листі.
Дитина, що надходить у перший клас, повинен знати і вміти наступне.
- Чітко вимовляти всі звуки мови, не робити помилок при проговорені складних слів (ілюстрація, конструктор та ін) і пропозицій.
- Чути і диференціювати звуки, розрізняти, на якому місці знаходиться звук в слові (на початку, всередині, наприкінці).
- Ділити слова на склади.
- Правильно змінювати форми слова і утворювати нові лексичні одиниці. Наприклад, «сік з яблук» — «яблучний сік», «варення з полуниці» — «полуничне варення». Називати предмети зменшувально-пестливо (гриб-грибочок, кущ-кущик).
- Називати дії, підбирати антоніми (широкий-вузький, високий-низький) та синоніми.
- Складати докладний розповідь за ілюстрації або групі картинок.
- Пояснювати значення певного слова.
Розвиток мовлення можна стимулювати не тільки спеціальними завданнями, але і в щоденному спілкуванні з дитиною. Ефективним у даному напрямку є використання вправ «Продовж розповідь» та аналогічні. У дошкільному віці слід приділяти велику увагу читанню книг малюкам. Цьому заняттю слід відводити від 30 хвилин в день.
Розвиток уяви
Для розвитку уяви дитині необхідний практичний досвід і розширення уявлень про навколишньої дійсності. Наприклад, в іграх дошкільників часто даються словесні інструкції. При цьому дитина буде підкоряти їм свої дії, виконувати що-небудь цілеспрямовано. Представлені образи дошкільник повинен якимось чином виражати: ліпити, малювати, говорити і ін.
Уява не повинна розглядатися як звичайне фантазування. Воно повинно бути спрямоване на створення якого-небудь продукту діяльності: малюнка, вироби, історії.
При розвитку уяви необхідно орієнтуватися на те, що воно має бути своєрідним відображенням навколишньої дійсності. Заняття творчістю є найважливішим і незамінним елементом загальної підготовки до школи. Уроки з розвитку уяви слід включати вправи «Склади казку», «Що було б, якщо …» та аналогічні.
Підводимо підсумки
Будь-які заняття з дошкільниками повинні проводитися в ігровій формі, так як саме гра є переважним видом діяльності в цьому віці. Ні в якому разі не можна примушувати дитину вчитися, що призведе до негативного ставлення до навчання і до самої школи.
Не слід покладати на дитину занадто великий вантаж обіцянок «ти обов’язково повинен бути відмінником», «вчись тільки на 5» і пр. Якщо першокласник не зможе відповідати цим вимогам батьків, то він стає тривожним, замкнутим, болючим. Дорослі повинні зрозуміти самі і пояснити дитині, що оцінка – це не завжди досконала система оцінювання. І навіть якщо він отримав не те, що очікував, то наступного разу у нього обов’язково вийде зробити краще.
Багато батьків сильно турбуються, коли їх дитина збирається в перший клас. У таких випадках необхідно пам’ятати, що діти «зчитують» стан дорослих.
Надмірна тривога може передатися дитині, в результаті чого і так непростий період адаптації буде ускладнений додатковими проблемами. Тому батькам необхідно глибоко видихнути і спокійно спостерігати за тим, як їхній малюк робить свій перший крок у доросле життя.