З поняттям гіперактивності дітей ми стикаємося все частіше. Однак хто такі ці гіперактивні діти, як зрозуміти, що у дитини є ознаки такого стану і як взагалі реагувати на що відбувається, знають далеко не всі батьки. Причин такого стану малюка може бути безліч, і найчастіше, воно розвивається із-за недостатньої уваги до нього батьків. Хоча, не можна виключати і вроджені причини появи гіперактивності.
Зміст
1. Що таке гіперактивний дитина
2. Чому діти бувають гіперактивними
3. Ознаки гіперактивного дитини
4. Як лікувати гіперактивність у дітей
5. Особливості виховання гіперактивної дитини: поради родителямт
6. Висновок
1. Що таке гіперактивний дитина
Коли мова заходить про дитячої гіперактивності, слід розуміти, що цей термін означає порушення нервової системи малюка, а значить це захворювання і воно повинно піддаватися лікуванню.
Іноді гіперактивність з’являється відразу при народженні дитини. Це стан не вважається заразним, скоріше воно має генетичну природу і виникає внаслідок деяких негативних чинників (наприклад, родова травма та інше).
Часто гіперактивність у дітей є ознакою того, що малюкам не вистачає уваги. Намагаючись звернути на себе увагу дорослих, вони витворяють часом самі незвичайні речі, можуть бути надто імпульсивними, непосидючими, і рідко замислюються про результати своєї поведінки. Таким дітям важко концентрувати увагу, вони гірше запам’ятовують різну інформацію, пізніше починають читати і мають певні складнощі у навчанні.
2. Чому діти бувають гіперактивними
Якщо ваша дитина являє собою згусток енергії і змусити його сидіти на місці вам не представляється можливим, значить, найімовірніше, у нього є синдром нестачі уваги і гіперактивності.
З одного боку, це не так уже й погано, психологи стверджують, що набагато страшніше, коли дитина абсолютно не проявляє активності і його звичайний стан – спокій. Наприклад, практично всі дошкільнята в дитячому саду і на ігровому майданчику ведуть себе жваво і бойко. Однак, якщо гіперактивність вашого малюка викликає деякі проблеми в школі, заважає йому навчатися, будувати відносини з однолітками, то виникає необхідність відвідати педіатра і невропатолорга.
Синдром гіперактивності у дітей є одним з найпоширеніших захворювань мозку і може тривати в підлітковому і дорослому віці.
Причиною того, що у дитини проявляється гіперактивність, може стати нездоровий спосіб життя матері під час вагітності (тютюн, алкоголь, наркотики), її нестабільний емоційний стан, надмірні переживання в цей період.
Також підвищений вміст цукру в крові матері має негативний вплив на формування синдрому гіперактивності у дитини.
У групу ризику потрапляють діти, в роду яких вже зустрічалися випадки гіперактивності або інших порушень психічного здоров’я. Екологічний фактор також має свій вплив на формування нервової системи малюка: токсичні речовини шкідливі як дитині в період внутрішньоутробного розвитку, так і після народження. Крім того, передчасні пологи теж негативно позначаються на стані дитини, коли його нервова система ще далека від досконалості і продовжує зазнавати зміни.
Підіб’ємо підсумок. До причин розвитку синдрому гіперактивності у дітей відносять:
- шкідливі звички вагітної жінки;
- надмірне споживання солодощів і підвищений рівень глюкози в крові;
- токсини і токсичні речовини (екологічний фактор);
- генетична схильність;
- передчасні пологи, незрілий плід.
Дослідження мозку показали, що при синдромі гіперактивності у дитячому віці мозок дозріває за звичайної моделі, але із затримкою, в середньому, близько 3 років. Затримка розвитку найбільш яскраво проявляється в ділянках головного мозку, що беруть участь у процесах мислення, уваги і планування.
Більш пізні дослідження показали, що зовнішній шар мозку має уповільнене дозрівання в цілому. А його структура, що відповідає правильний обмін даними між двома половинами мозку показує аномальний характер росту. Ці затримки та порушення можуть лежати в основі розвитку синдрому гіперактивності у дітей.
3. Ознаки гіперактивного дитини
Невнимательнсоть, непосидючість, надмірна рухливість та імпульсивність є основними симптомами психічного порушення у дитини. Багато батьки скажуть, що це цілком нормальна поведінка для всіх дітей дошкільного віку, і будуть праві. У нормі, дійсно, всі ці ознаки властиві й цілком здоровим дітям.
Для постановки відповідного діагнозу, дитина повинна мати симптоми захворювання протягом півроку і більше, причому вони повинні бути виражені більш чітко, ніж для дітей без порушень психіки того ж віку.
До симптомів гіперактивності можна віднести наступні:
Більш докладно про те, що означає діагноз СДВ/СДУГ у дітей і як поводитися батькам, можна дізнатися з нашої статті: СДУГ-симптоми у дітей: що означає діагноз?
Гіперактивність, як правило, проявляється до семирічного віку. У немовлят ознаки порушення мають слабовиражений характер і помітити зможе тільки досвідчений фахівець.
дітей до року симптоми виражені не так яскраво, але, якщо придивитися до малюка уважніше, можна помітити.
Діти до року виявляють синдром гіперактивності у підвищеному занепокоєнні, погано засинають і тривожно сплять, часто у них збиваються біоритми. У таких малюків часто спостерігається підвищення м’язового тонусу, трапляються часті блювоти з-за поспіху під час годування.
Гіперактивні діти не люблять, коли їх сповивають і всіляко «виявляють» своє невдоволення. Вони примхливі і вперті, прагнуть швидше оволодіти вмінням сидіти, повзати, ходити та інше. Їм притаманне почуття страху, навчившись ходити, вони носяться, не побоюючись падінь і ударів. Найбільш яскраво це проявляється в молодшому дошкільному віці.
Дізнатися про причини дитячих примх і як з ними боротися, можна тут: Вередлива дитина: що робити?
Дізнатися про те, як допомогти дитині впоратися з невротичним розладом, можна з нашої статті: Що робити, якщо дитина нервовий і неслухняний: причини дитячого неврозу
4. Як лікувати гіперактивність у дітей
В даний час лікування гіперактивності здійснюється шляхом застосування низки процедур і медикаментів, спрямованих на зменшення симптомів синдрому. Лікування включає в себе лікарські препарати, різні види психотерапії, дієти та комбінації методів.
Для лікування гіперактивності у дітей медикаментозним або традиційних методів використовуються стимулятори, які підтримують діяльність головного мозку, тренуючи пам’ять і увагу.
Призначення стимулюючих препаратів здатні зменшити симптоми гіперактивності, знизити імпульсивність дитини, поліпшити здатність зосереджуватися на конкретній задачі. Ліки також можуть поліпшити фізичну координацію. Приймати лікарські препарати слід тільки під пильним контролем лікаря.
Слід зазначити, що подібні ліки не лікують саму гіперактивність, а лише контролюють її симптоми. Однак на тлі їх прийому спостерігається позитивна динаміка в поведінці і життєдіяльності дитини.
Важливим є і те, як харчується дитина. Дієтичні дослідження показують, що гіперактивні діти споживають великі кількості солодощів і цукру. Надлишок глюкози, відсутність збалансованої дієти часто призводить до аномального процесу метаболізму у дітей. Експерти рекомендують аналізувати продукти харчування, які їдять ваші діти, щоб з’ясувати, чому деякі з них провокують розвиток гіперактивності, роблячи дитини примхливим і дратівливим.
Батьки повинні розуміти, що для зростаючого організму вкрай важливо отримувати всі необхідні вітаміни і мінерали.
Для початку слід збільшити кількість Омега-3 жирів в раціоні дитини. Омега-3 мають заспокійливий ефект для багатьох дітей з синдромом гіперактивності. А відсутність у харчуванні корисних речовин негативно позначаються на розвитку мозкових структур, стан пам’яті, рівні запам’ятовування, уваги та інше.
Необхідно включати в раціон харчування дитини свіжі овочі, знежирені або нежирні кисломолочні продукти (йогурт, кефір, сир), сири, приготовані зі знежиреного молока. Зменшити споживання цукру можна, запропонувавши дитині свіжі, заморожені або сушені фрукти або ягоди.
Печива краще замінити крекерами з цільнозерновий борошна, збільшити споживання каш із злаків.
З традиційних солодощів можна залишити темний шоколад, він містить менше цукру, ніж молочний. Це дозволить знизити рівень адреналіну і норадреналіну в крові, які роблять дітей нервовими і схвильованими. Морозиво краще вибирати ванільне, оскільки цей компонент відомий своїми заспокійливими властивостями.
5. Особливості виховання гіперактивної дитини: поради батькам
Як би банально не звучало, але гіперактивні діти потребують підвищеної уваги до себе, розуміння з боку батьків, вихователів у дитячих дошкільних закладах і педагогів у школі. Від цього залежить і емоційно-психічний стан дитини, і її успіхи в навчанні та засвоєнні нового матеріалу.
Основною вимогою, що пред’являються до батьків гіперактивних дітей є прояв любові і турботи про малюка. Діти повинні чути, що їх люблять і цінують.
Існують деякі рекомендації або педагогічні правила, рекомендовані психологами та фахівцями з виховання гіперактивних малюків для полегшення стану як їх самих, так і їх родичів. Їх не так багато, тому будь-який батько в змозі запам’ятати їх і застосовувати на практиці. Розглянемо їх.
6. Висновок
Підводячи підсумки, слід сказати, що дуже важливим аспектом у вихованні гіперактивних дітей є позиція батьків. Від того, наскільки вони відкриті для спілкування з дитиною, наскільки уважні до його проблем та інтересів, залежить, як малюк впорається з порушенням своєї психіки, наскільки легко йому буде вчитися в школі і адаптуватися в соціумі.
