Зміст:
- Потуги цифрових інтерфейсів і сучасне телебачення
- Не вистачає потужності для жорсткого диска, підключеного до телевізора
- Файлова система жорсткого диска для телевізора незрозуміла
- Чому жорсткий диск перестає сприйматися телевізором
Почнемо, напевно, з продуктивності інтерфейсу USB. Старенька різновид 1.1 передає 5 ГБайт за… 9 годин. Хочете чекати, поки фільм вантажиться півдня, а ввечері подивитися його на плазмової панелі? Ні? Ось для того і був введений USB 2, за допомогою нього завдання вже виконувалась за 12 хвилин, а значить, можна дивитися будь дозвіл в режимі реального часу. Клас! А введений в 2009 році (в ужиток) стандарт USB 3 робить ту ж роботу за 70 секунд, він у 10 разів має більш високу швидкість, ніж попередній варіант, який все ж теж підходить для перегляду кіно на ТБ. Але от халепа… досі багато апарати новинку не підтримують. Чому телевізор не бачить жорсткий диск, і що робити, якщо біда вже стукає в будинок, а гості вимагає ентерпрайза?
Потуги цифрових інтерфейсів і сучасне телебачення
Здавалося б, телевізор нині став непотрібною річчю. Ну правда, – за чим він? Ан ні, виявляється, можна на ньому в ігри грати, дивитися фільми і фотографії, а також говорити з друзями по скайпу (грубо кажучи). Виробники зрозуміли, що їх єдиний шанс штовхнути товар, це збільшити діагональ до максимуму при зниженні ціни, а також набити продукцію максимальною кількістю корисних опцій. Ось і жорсткий диск телевізора є однією з них. Насправді нічого секретного в цьому немає. Просто розробники впровадили всередину хаб на кілька портів, і тепер до декодировщику потоку можна підключати зовнішню пам’ять, яка буде розшифровуватися на льоту і тут же виходити на екран. А ще жорсткий диск дозволяє записувати передачі у високій якості, фактично – в будь-якому, яке підтримує телевізор.
Ми не знаємо, як вирішується проблема кодування, але вважаємо, що при сучасному рівні розвитку технологій забезпечити програмно-апаратну підтримку цієї опції нічого не варто. У даному контексті стає зрозуміло, що багато охочих знайшлося використовувати таку можливість, і причин тут кілька: (Див. також: Коли з’явився перший телевізор)
Достатньо причин, щоб задуматися, чому телевізор не бачить жорсткий диск… У липні 2013 року випущений у світ USB 3.1, у якого швидкість ще вище, 10 Гбіт/с. Почнемо з того, що стандартний роз’єм протоколу змінився. Це більше не USB у звичному розумінні цього слова, де використовувалися 4 шини:
- харчування позитивний контакт;
- дані негативний контакт;
- дані позитивний контакт;
- харчування негативний контакт.
Ці чотири смужки міді залишені для механічної сумісності. Але ось на протилежному боці, з’явилися 5 візаві, які вже цілком відносяться до USB3. Все ще дивуєтеся, що форматування жорсткого диска не допомагає? А ми вже починаємо дивуватися, що з деякими телевізорами (наприклад, Samsung LE-40 C550) протокол USB3 працює! З п’яти знову введених контактів чотири є воротами для передавача і приймача з витим парам на підвищеній швидкості. Таким чином забезпечуються повагу до спадщини важкого минулого і нова швидкість у двох напрямках одночасно.
За протоколом USB3 типу Powered-B вводиться ще додаткове харчування. Коннектори легко розрізнити. Якщо типовий нагадує звичайний USB, Powered-B схожий на type B (майже квадратний, з двома скошеними кутами для захисту від неправильного підключення), яким звичайно підключаються принтери та інша периферійна техніка.
Не вистачає потужності для жорсткого диска, підключеного до телевізора
Але є набагато більш тривіальна причина, чому не хоче жорсткий диск працювати. Справа в тому, що більшість зовнішніх вінчестерів бере живлення по шині USB. І якщо у нас телевізор старий, то картина виходить та ще. У новому жорсткому диску ціла купа мікросхем, які потребують живлення. Це тільки у фізиці, якщо напруга на контакті є, то обладнання працює. У реальному електроніці живить пристрій має ще забезпечити прийнятний струм, а це вже називається навантажувальною здатністю. Простіше кажучи, телевізор зі старим USB не може видати необхідну для коректної роботи жорсткого диска потужність. Ось приблизні нормативи для всіх трьох поколінь стандарту:
Ось десь тут і криється причина, чому не працюють жорсткі диски рекомендується підключати до телевізора через Y-розгалужувачі, у яких один штекер йде на вінчестер, а два – на порти плазмової панелі. Буває, що інтерфейси на телевізорі різні (другого і третього покоління), нічого страшного в цьому немає. Внутрішній хаб сяде паралельно на шину живлення і дасть-таки потрібну кількість мА.
За деякими даними планується запровадити дві додаткові шини живлення інтерфейсу USB3, на 20 і 12 Ст. Сумарна потужність, передана периферійного пристрою за допомогою кабелю, складе 110 Вт. Зрозуміло, блок живлення персонального комп’ютера або телевізора повинен бути здатний таку кількість потужності переварити. В іншому випадку хабу нізвідки буде взяти номінальні вати. (Див. також: На якій висоті вішати телевізор)
А що робити, якщо у телевізора тільки один порт? Підійде будь-який блок живлення, який часто йде з плеєрами і іншими гаджетами. Головне, щоб адаптер міг віддавати необхідний струм. А решта жорсткий диск від телевізора візьме. Зрозуміло, допускається і від комп’ютера живити, але в цьому світлі призначення якогось окремого пристрою для перегляду кіно стає зовсім незрозумілим. Це буде такий город в кімнаті, і все для того, щоб працював жорсткий диск. Простіше взяти пристрій з інтерфейсом USB2, яке буде працювати – не тільки споживати!
Перед покупкою корисно дізнатися, скільки з одного порту може віддавати телевізор ват. Потім це значення порівнюється з споживанням жорсткого диска. Запас повинен становити хоча б 30%. Незважаючи на те, що потужність у сучасного USB3 все ж крихітна (близько 5 Вт), для мікроелектроніки іноді і цього виявляється багато.
Файлова система жорсткого диска для телевізора незрозуміла
Деякі телевізори здатні сприймати тільки файлову систему FAT32. При цьому накладається обмеження на розмір тома, і слід створити один розділ ємністю до 32 ГБ. Зрозуміло, такий стан справ не може влаштовувати шанувальників кіно, тому сучасні апарати розпізнають і NTFS, розмір томів якої практично не обмежений (в розумних межах).
Насправді більшість телевізорів призначене для роботи з флешками. А ті в свою чергу форматуються під FAT32. Звідси і виникають всі обмеження. За задумом телевізор лише повинен відтворювати невеликі фрагменти відео з носіїв, а деякі і взагалі дозволяють дивитися кіно прямо з сервера в мережі. Файлова система жорсткого диска для телевізора може бути незрозумілою. Спробуйте створити розділ FAT32 розміром не більше 32 ГБ, а краще 4 ГБ. Якщо проблеми зникли, то справа саме в обмеженнях цього плану.
Останні моделі вже пристосовані розпізнавати систему NTFS. Більш того, вони дозволяють вести запис передач і відтворення різної мультимедійної інформації, в тому числі і кодованої.
Перед покупкою телевізора варто просто уточнити цей момент або пошукати в інструкції. Часто не тільки відомості про файлову систему можна знайти, але і навіть цілі списки жорстких дисків, з якими телевізор працювати не буде свідомо. Саме в такому випадку можливі різні дивовижні казуси. Наприклад, записали кіно на одному комп’ютері – подивилися, записали на іншому – не показує телевізор. Жорсткий диск навіть не бачить.
Чому жорсткий диск перестає сприйматися телевізором
Дуже часто трапляється, що телевізор перестав бачити жорсткий диск, хоча якийсь час до цього все було чудово. Методика ремонту в цьому випадку звичайна. Необхідно взяти інший жорсткий диск, – благо, сьогодні у багатьох є – і спробувати з ним. Якщо все працює, то обладнання просто постаріло. Не забувайте також про віруси. Нещодавно (грудень 2013 року) хакери зуміли вразити мережа… побутової техніки. Правда, атака була жартівливою, а от з телевізором може пройти не все так гладко. Вірус поселяється в Master Boot Record або ще де-небудь там, де його не знайде ніякої Kaspersky. Деяка зараза змінює атрибути файлів, причому так, що з-під звичайного Explorer це не помітно.
Ми на своєму досвіді можемо сказати, що незначні зміни у структурі MBR руйнують всю файлову систему геть. Хоча з теорії відомо, що цей елемент потрібен лише для початку завантаження операційної системи. А сам цей процес ніякого відношення до перегляду кіно не має. Ми б також рекомендували провести перевірку за допомогою утиліти chkdsk, це дає іноді приголомшливі результати.
В іншому знайте, що обладнання старіє, а телевізори поки ще залишаються дуже примхливими. Доводилося чути щось на кшталт: жорсткий диск розпізнається комп’ютером, а фільми не можу подивитися. На це можемо сказати, що і лазерні диски не всіма приводами читаються однаково. Справа і в потужності лазера, і в чутливості приймача, і в багатьох інших речах. Всі компакт-диски з часом перестають читатися, в першу чергу перезаписувані. Не знаходите, що ситуація загалом схожа?