Найчастіше вхідні двері для будівлі підбираються індивідуально. При виборі таких конструкцій враховується ряд факторів: наприклад, місцезнаходження споруди і його призначення, довкілля та інші вимоги, що пред’являються до виробу. Ці ж критерії застосовуються, коли підбирається вхідні двері в лазню.
Взагалі, в лазні повинно бути, як мінімум, дві двері: одна з них – зовнішня, друга двері встановлюється на парилку. Такі вироби повинні бути витривалими, тобто стійкими до температурного перепаду і високої вологості повітря.
І ще, в «сухих» лазнях і саунах рекомендована установка одностулкових систем, а ось у «димних» російських парних краще віддати перевагу двостулковими банної конструкції. Хоча тут немає строгих правил, адже це всього лише рекомендації, а вибір цілком залежить від власника лазні.
Зміст
- 1 Особливості дверної системи
- 2 Матеріал для дверей
- 3 Принципи виготовлення
Особливості дверної системи
Перша особливість, притаманна зовнішнього блоку, що встановлюється в лазні, — це розміри конструкції. На відміну від інших вхідних дверей, тут свої стандарти. Отже, висота стулки може змінюватись в межах 1500-1700 мм, а ширина – 600-700 мм При цьому обов’язково має бути поріг (рекомендована висота – більше 150 мм).
В парну ж слід встановити двері, яка буде відкриватися назовні (навіси в цьому випадку будуть перебувати з зовнішньої сторони, тому ймовірність випадково торкнутися сильно розпечених металевих елементів і отримати опік буде зведена до мінімуму). І ще, між миючим приміщенням і парильнею поріг не ставлять.
За вимогами безпеки, тут між полотном і підлогою повинен бути зазор, що становить близько 5 див. Такий зазор забезпечить належну вентиляцію.
Матеріал для дверей
Дверні системи для парної можуть виготовлятися з різного матеріалу:
- дерева;
- термостійкого пластику;
- скла.
Так, у скляних виробів чимало переваг: вони не бояться дії вологи і температурних перепадів. До того ж такі конструкції довговічні і не вимагають особливого догляду.
Що ж стосується дверних блоків, виготовлених з термопластику, вони представлені увазі покупця у величезному різноманітті: широка колірна гамма, різне дизайнерське оформлення і т. д. Але слід зауважити, що як скляні, так і пластикові вироби позбавлені геть цілющих властивостей людського організму, чого не скажеш про дерев’яних конструкціях.
Дерев’яні двері – найкращий варіант для парної. Насамперед, дерево – екологічно безпечна сировина. Більш того, при нагріванні це виріб виділяє в повітря корисні речовини, що збільшує позитивний ефект від банних процедур. До того ж дверні блоки, виготовлені з дерева, виглядають чудово: вони оптимально впишуться в інтер’єр парилки і мийного приміщення.
Проте не кожна порода деревини може використовуватися при виготовленні дверей для парної. Кращим варіантом вважаються береза, дуб, вільха або липа. Якщо в наявності є тільки дерево хвойних порід, перш ніж використовувати цей матеріал, його потрібно обробити спеціальною речовиною, що запобігає виділення смоли. Найчастіше своїми руками виготовляють саме дерев’яні конструкції.
Принципи виготовлення
При виготовленні вхідних дверної конструкції своїми руками знадобляться такі основні матеріали:
- для стулки беруть шпутнованные дошки 36х120 мм;
- для обв’язки застосовують бруси 65х80 мм.
При розрахунку розмірів стулки слід врахувати параметри коробки, встановленої в дверному отворі. Зроблена своїми руками двері повинна щільно прилягати до рами: щілин і зазорів бути не повинно. І ще, при виготовленні дверної конструкції важливо правильно виконати вимір довжини і ширини отвору, а також визначити діагональ (це дозволить створити конструкцію з правильною геометричною формою).
Отже, першим ділом виготовляють дерев’яну раму – основу стулки – і обшивають її з двох сторін ДВП. Вільний простір усередині полотна потрібно заповнити спеціальним теплоізоляційним матеріалом (в цьому випадку краще використовувати мінеральну вату або повсть) і надійно зафіксувати його, наносячи на поверхню утеплювача тонкий шар клею. Зверху утеплювач покривають листом ДВП, який кріплять за допомогою невеликих саморізів.
Також вітається і зовнішня теплоізоляція стулки. Ця процедура своїми руками здійснюється наступним чином: утеплюючим матеріалом (кращий варіант – мінеральна вата) покривають зовнішню частину вхідного полотна, після чого двері оббивають облицюванням.
Для зовнішньої обшивки дверей краще використовувати дошки товщиною 3-4 см, при цьому їх довжина повинна бути дорівнює висоті стулки. Використовуються для обшивки дошки повинні бути добре підігнані (для цього знадобиться фуганок), та й до того ж вони повинні щільно прилягати один до одного.
Не рекомендується кріпити таку обшивку на столярний клей: з-за температурного перепаду ці дошки можуть розійтися. Кращий спосіб кріплення обшивки – вибір чверті на кожній скріплюється дошці. Для виконання такої операції домашньому майстрові знадобиться фрезер і певні навички.
Особливу увагу потрібно приділити фурнітурі. На конструкції, встановленої на вході в парну, повинні стояти дерев’яні дверні ручки і відповідні запори: така фурнітура не дасть обпектися при вході в лазню.
Замкові механізми краще встановлювати в нижній і верхній частинах стулки (верхній запор зазвичай роблять у вигляді засувки, а для нижнього підбирають металевий гачок). Подібне розташування замкових механізмів конструкції забезпечує чудову герметичність і сприяє утриманню тепла всередині приміщення.
Взагалі, своїми руками зробити вхідні двері для лазні нескладно: трохи сміливості і фантазії, і все вийде щонайкраще.
