Члени сім’ї, у яких обмежені можливості пересування, потребують розуміння і особливої турботи з боку близьких. З одного боку, у інвалідів є потреба жити повноцінним життям, бути якомога більш самостійними і не обтяжувати інших членів сім’ї. Але, з іншого боку, їм тепер багато не під силу. Любляча сім’я може проявити турботу, обладнавши санвузол так, щоб людині було зручно ним користуватися, і він міг по можливості обходитися без сторонньої допомоги. В такій турботі потребують не тільки інваліди, що пересуваються за допомогою милиць або коляски, але й старші люди, яким важко присісти і встати.
Опорні поручні для інвалідів в санвузлах забезпечують людині комфорт при користуванні туалетом і ванною.
В інших кімнатах квартири є меблі, за яку інвалід може триматися при необхідності. А у ванній кімнаті за відсутності спеціального обладнання для інвалідів людині залишається тільки спертися на стіну, раковину або ванну, що може бути небезпечним.
Сучасне обладнання: красиве і зручне
Переживання про те, що обладнання для інвалідів в санвузлах псує дизайн квартири, абсолютно марні. Сучасні пристосування за виглядом і якістю відповідають усім європейським стандартам ремонту і прекрасно вписуються в інтер’єр. Відкидні стільчики для установки в санвузлах витончені, зручні і практичні. Здорові члени сім’ї, якщо втомилися, часто теж воліють митися під душем сидячи, а не стоячи. Поручні для унітазів бувають різних кольорів, але найпоширеніші — хромовані, вони по дизайну підходять до будь сантехніці.
Поручень для унітазу повинен бути міцним, зручним для захоплення і з надійним кріпленням. Діаметр поручнів буває від 3 до 5 см. Для більшості людей найбільш зручний діаметр — це 4 див. Поручні кріпляться на висоті, підібраною за зростання інваліда, зазвичай це 70-100 см від підлоги. Вони найчастіше продаються в комплекті з необхідними для монтажу деталями. Установку краще всього довірити фахівцям, що мають досвід монтажу подібних пристосувань, щоб була гарантія безпечного використання. При установці спеціального обладнання першорядну роль здобувають деякі моменти, які важко оцінити людині недосвідченому: площа приміщення, місця кріплення, індивідуальні особливості того, хто буде користуватися обладнанням.
Опорні пристрої для інвалідів бувають стаціонарними, відкидними і пересувними. Відкидні поручні більш зручні в санвузлах невеликих, тому що в складеному вигляді займають мало місця. Вони бувають з поворотом вниз-вгору і вліво-вправо. Стаціонарні поручні підійдуть для просторих туалету та ванної, в маленьких вони обмежать доступ до сантехніці іншим членам сім’ї та ускладнять прибирання санвузла. Більшість інвалідів воліють жорстко закріплені стаціонарні поручні. Вони підсвідомо вважають, що такі опори більш надійні, безпечні, і на них можна покластися без страху.
У туалетній кімнаті
Поручні в санвузлах встановлюють так, щоб можна було спиратися на них, наприклад, пересідаючи з коляски на сидінні унітазу, або щоб сідати і вставати без сторонньої допомоги. Унітази для інвалідів зазвичай обладнали поручнями з двох сторін. Щоб члена сім’ї з обмеженими можливостями пересування було зручно, унітаз не повинен бути розташований занадто близько до стіни. Між стіною і поручнем залишають відстань не менше 4-6 див.
Якщо унітаз стоїть в кутку, то один стаціонарний поручень для унітазу встановлюють горизонтально на стіні, яка знаходиться збоку від сидячого. Другий кріплять на дальній стіні, з іншого боку від унітазу. Ця опора може бути складний або Г-подібної зі стійкою. Якщо унітаз стоїть не в куті, то поручні встановлюють з двох боків симетрично. Можна закріпити два однакових, а можна з однієї сторони встановити Г-подібний поручень стаціонарно, а з іншого боку — складний. Поручні для інвалідів розташовують так, щоб вони не заважали людині розвернутися для натискання кнопки зливу на бачку унітаза.
Добре, якщо в туалеті є маленька раковина. Тоді інваліду не потрібно буде йти у ванну, щоб помити руки. Раковина не повинна захаращувати прохід. Найзручніше встановити раковину невисоко і на такій відстані від унітазу, щоб можна було помити руки, не встаючи. Якщо унітаз стоїть недалеко від кута, то дуже зручно встановити спеціальну маленьку кутову раковину.
У ванній кімнаті
Щоб почистити зуби, вмиватися, прийняти ванну, інваліду потрібно прикласти набагато більше зусиль, ніж здоровій людині. Без опорних пристосувань ці елементарні речі можуть бути йому недоступні, особливо якщо він живе один.
Ванну кімнату обладнують залежно від стану і можливостей інваліда. Якщо він може стояти біля раковини під час ранкового туалету, то в санвузлах з двох сторін від раковини встановлюють поручні для інвалідів, а іноді досить буде встановити один поручень. В інших випадках встановлюють складаний стільчик біля раковини і поручень, щоб можна було триматися, присідаючи й встаючи. Над ванною або в душовій кабіні теж встановлюють відкидне сидіння і поручні для інвалідів. Один поручень встановлюють на дальній стіні. Другий — збоку перед ванною.
Принципи встановлення додаткових поручнів для інвалідів у суміщеному санвузлі такі ж, як для окремих ванної та туалету. Але в цьому випадку можна заощадити кошти, встановивши загальний поручень, наприклад, для унітазу і раковини або для раковини і ванни. Також не потрібно встановлювати додаткову раковину для миття рук після відвідування туалету.
Потрібно враховувати потреби інваліда, визначаючи місця для вимикачів світла, тримачі туалетного паперу, гачків для рушників, змішувачів. Їх розташовують так, щоб не потрібно було до них тягнутися, наражаючись на небезпеку впасти. Якщо на вході в санвузол є поріжок, або треба вирівняти підлогу, або встановити поручні для інвалідів від дверей до унітазу, ванни і раковини. Двері повинні відкриватися назовні, її отвір потрібно зробити широким, а купити замок з можливістю відкриття зовні у надзвичайній ситуації. Вимикач світла у санвузлі встановлюють так, щоб при вимкненому світлі вночі його було легко знайти.
Що врахувати в інших кімнатах
Про інших кімнатах у квартирі теж треба подумати з урахуванням потреб інвалідів. Ліжко в спальні повинна бути високою, а рівень плити і мийки на кухні, навпаки, низьким, щоб можна було сидячи готувати їжу та мити посуд. Можна купити або зробити спеціальне пристосування, щоб знімати взуття в передпокої стоячи.
Телевізор і DVD краще всього придбати з дистанційним управлінням. Для інвалідів дуже зручні столики з колесами біля ліжка в спальні і біля крісел з диваном у вітальні. Зараз випускають спеціальні підставки під комп’ютер, які дозволяють користуватися ними лежачи. Бажано, щоб інвалід мав можливість вийти на балкон, особливо якщо у нього немає можливості виходити на вулицю. Для цього на балконі можна також встановити опори.
Важливо, щоб у інвалідів або літніх людей формувалося усвідомлення того, що родичі ставляться до них з розумінням і повагою. Перед ремонтом квартири бажано порадитися зі всіма членами сім’ї і постаратися взяти до уваги побажання і смаки всіх, щоб ні у кого не було відчуття, що з ним не рахуються.