В основі ефективної кадрової політики будь-якого поважаючого себе підприємства лежить система мотивації персоналу та професійний аутсорсинг, про що докладніше можна почитати тут. І кожному керівнику проблема мотивації персоналу добре знайома. Правильно мотивувати працівника на діяльність означає отримати від нього результат. Щоб компанія досягла своїх цілей, потрібно, в першу чергу, зацікавити персонал у роботі. Не дарма всі сучасні дослідники сходяться на думці, що головним двигуном прогресу розвитку підприємства є добре продумана система мотивації персоналу. Вона дозволяє чітко фіксувати успіхи працівників і стимулювати їх діяльність. А сам працівник бачить чітку зв’язок між результатом його роботи і винагородою.
Кадрова політика
Кадрова політика компанії зазвичай передбачає три методи мотивації персоналу.
1 Грошове стимулювання. Працівник отримує грошову винагороду крім окладу за високі результати праці.
2 Якщо матеріально стимулювання виплачуватися не може (частіше в нових компаніях), застосовується інший метод: духовне, чи ідеологічне, стимулювання. Іншими словами, робота на чистому ентузіазмі.
3 Розумне поєднання перших двох методів.
Грошова винагорода здійснюється на тлі усталеної корпоративної етики. За статистикою, підприємства, що спираються на обидва методу в системі мотивації персоналу, в два рази успішніше долають кризові часи.
З чого почати?
Завжди потрібно починати з цілей. Після чіткого визначення і роз’яснення персоналу цілей компанії і розбивки кожної мети на ряд конкретних завдань можна закріплювати за кожним відділом вирішення тих чи інших завдань.
Далі в результаті грамотного аудиту необхідно визначити труднощі, що виникають у того чи іншого працівника при вирішенні завдань.
Фахівці розділили персонал на типи в залежності від мотивів, які ними рухають в процесі роботи.
1 Інструментарій – той працівник, який керується тільки матеріальною винагородою.
2 Професіонал – людина своєї професії, любить свою роботу без урахування розміру оплати.
3 Патріот – людина, яка не мислить себе окремо від підприємства. Найчастіше це неформальний лідер колективу.
4 Господар – працівник, люблячий незалежність і визнання його авторитету. Грошова винагорода не важливо.
5 Люмпен – працівник, який не завдає на роботі абсолютно ніякої активності. За ним потрібен постійний контроль. Таких людей не хвилюють ні гроші, не кар’єра.
Визначивши, до якого типу відноситься кожен працівник, необхідно знайти до кожного підхід і таким чином вибудовувати кадрову політику, щоб досягти своєї головної мети.