При зведенні приватного будинку професійні будівельники в обов’язковому порядку використовують різні теплозберігаючі матеріали. Однак, щоб роботи такого характеру досягли поставленої мети, доводиться проводити ще й укладання пароізоляційного шару, що запобігає утворенню конденсату. Таким чином, в домі завжди буде тепло і сухо, в той час як грибок і цвіль не отримають благодатного грунту для свого розвитку. Особливої актуальності дана проблема набуває в тому випадку, коли будівництво заміського будинку ведеться з використанням дерева.
- Ґрунтовна захист деревини
- Зовнішня пароізоляція
- Пароізоляція внутрішня
Якщо при будівництві використовувалася висушена деревина, особливої необхідності в пароізоляції не виникає. А от якщо це пиломатеріал природної вологості, то від півроку до трьох років така будова буде давати усадку. Причому, цей процес супроводжується неминучим утворенням щілин і інших змін структури деревини. І, в даному випадку, пароізоляція вважається просто необхідною.
Ґрунтовна захист деревини
Приватний будинок, побудований з дерева, вимагає особливо ретельного захисту від впливу вологи. Саме з цієї причини пароізоляція для стін дерев’яного будинку повинна проводитися з урахуванням всіх нюансів, що повністю виключить навіть саму можливість гниття і псування матеріалу.
При цьому фахівці можуть використовувати три основних типи пароізоляційних матеріалів, а саме:
Звичайно допускається використання звичайної поліетиленової чи поліпропіленової плівки, але експерти економити на пароізоляції, все ж, не рекомендують. При цьому окремо вони відзначають той факт, що акцент на той чи інший пароізоляційний матеріал потрібно робити, виходячи з багатьох факторів, в тому числі і умов навколишнього середовища. І тільки дійсно грамотні фахівці можуть дати рекомендації в кожному конкретному випадку, що в підсумку забезпечить надійний та ефективний захист деревини від впливу вологи.
Зовнішня пароізоляція стін дерев’яного будинку
Перш ніж приступити до укладання паростійкого шару, матеріал необхідно герметично склеїти в місцях стику. Це повністю виключить можливість проникнення і осідання пара. При цьому дуже важливо не укладати пароізоляцію безпосередньо на дерев’яну поверхню. Для подібних цілей необхідно попередньо виготовити решетування, на яку згодом і закріпити пароізоляційний матеріал.
Щоб будинок простояв довгі роки і не зажадав заміни окремих дерев’яних конструкцій, дуже важливо, щоб пароізоляція стін дерев’яного будинку зовні була проведена на високому професійному рівні. Якщо ж роботи подібної спрямованості проводити самостійно, то можуть бути допущені помилки, серед яких найбільшу поширеність мають:
- негерметичное склеювання у місцях нахлеста окремих елементів;
- використання будівельної стрічки шириною 50 мм, що призведе до її відклеювання;
- відсутність запасу біля віконних і дверних прорізів;
- незахищеність пароізоляційного матеріалу від прямого сонячного впливу;
- нерівність поверхні, на яку накладається матеріал;
- використання поліуретанової клейової стрічки.
Нарівні з цим, експерти закликають купувати тільки якісні пароізоляційні матеріали, віддаючи перевагу перевіреним виробникам. Таким чином, можна буде уникнути багатьох проблем. Як відзначають фахівці, дерево особливо піддається змінам форм і розмірів у тому випадку, коли будинок зводився з використанням колод ручної обробки або пиляного бруса. А це означає, що до даного процесу потрібно підходити найбільш відповідально.
Внутрішня пароізоляція стін дерев’яного будинку
Вважається доведеним факт, що пароізоляційні матеріали, укладені всередині дерев’яної конструкції, можуть працювати набагато якісніше та ефективніше. Напевно, саме тому пароізоляція стін дерев’яного будинку всередині є тим методом, до якого вдаються значно частіше. Правда, тут потрібно більш ретельно підготувати поверхню, в тому числі обробивши її антисептиком. Вибір бажано зробити в бік пароізоляції мембранного типу, яка захистить деревину від будь-яких негативних впливів.
З іншого боку, тут також доведеться провести наступні роботи:
Якщо будинок побудований з круглих колод, то решетування на стінах якості такого робити не обов’язково. В інших же випадках, потрібно використовувати дерев’яні рейки товщиною 2,5 см, укладаючи їх з дотриманням кроку в 1 метр. У той же час, пароізоляційну плівку необхідно якісно натягувати, але не допускати надмірного натягу. У деяких же випадках, експерти рекомендують укладати матеріал у кілька шарів. Якщо при цьому застосовується фольгована плівка, то потрібно укладати її фольгою до решетування.
Говорячи про ефективність облаштування внутрішньої системи пароізоляції, варто відзначити той факт, що в даному випадку приміщення втрачає будь-які ризики перезволоження. Але, оскільки всередині температура повітря вище, ніж зовні, то пара прагне покинути приміщення, що в підсумку і призводить до збільшення вологості стінових конструкцій. Ось тут і знадобиться шар, який захистить деревину і запобіжить утворенню конденсату.
Коли роботи по пароізоляції проведені з дотриманням всіх встановлених норм, то проживання в такому будинку стає набагато затишніше. У свою чергу, сама будівля зможе прослужити набагато довше, ефективніше зберігаючи тепло і створюючи сприятливий мікроклімат. Користуючись послугами досвідчених працівників, ви зможете уникнути багатьох помилок, знизити ризик проникнення пари до утеплювача і, тим самим, продовжити термін служби свого будинку.