З часом число любителів інтер’єрів в стилі «а ля палац» не зменшується, а, навіть навпаки, зростає. Тобто нехай «ми робимо ракети», але в будинку все повинно бути, як у музеї-садибі улюбленого письменника чи композитора. Відмінності допустимі хіба що в кількості кришталевих підвісок на люстрі або різьблених завитків на підлокітнику дивана.
Інтер’єр по праву можна назвати прикладом гармонійного, логічно побудованого житлового простору. Квартира досить щільно обставлена, і в той же час її не можна вважати надмірно помітною або перевантаженою деталями. Дизайнерові вдалося дотримати міру буквально у всьому. Велике приміщення, що об’єднало вітальню, їдальню та кухню, хоч і наповнена запаморочливими предметами обстановки, але не пригнічує пишністю. Воно вирішено в приємній золотисто-коричневій гамі, ергономічно сплановано і зі смаком меблів. Предмети сюди підібрані невеликі, вони не виглядають громіздкими або помпезними, хоча чітко видають пристрасть своїх власників до класики.
Загальна ідея планування склалася відразу. Власники квартири хотіли отримати цілісне гостьовий простір і відокремлену від нього приватну зону. Для більшої ізоляції перед особистими покоями було вирішено створити невеликий коридор (у нього виходять двері спалень). Незважаючи на те, що в плані квартира далека від правильної геометрії, любов господарів до класичного інтер’єру змусила архітектора дуже уважно поставитися до формі приміщень. Спальні являють собою практично правильні квадрати. Вітальня максимально наближена до канонічних пропорціям, запропонованим ще римськими інженером і архітектором Вітрувієм. Кухня винесена у кут і візуально відокремлена від вітальні і їдальні.
Оздоблення стін цікава і незвичайна. Поєднання різних фактур і кольорів у кожній кімнаті грає по-своєму. У вітальні гладкі дерев’яні панелі теплого червонувато-коричневого відтінку підкреслюють вишуканість малюнка на шпалерах. Контраст темного дерева і світлих шпалер візуально збільшує приміщення.
Декорування еркера нерідко викликає труднощі. Чим складніше форма і більше площа скління, тим важливіше красиво його обіграти, а також продумати і зшити бездоганні портьєри. У нашому випадку портьєри з ламбрекенами перетворили на своєрідну раму з фіксованими складками, а функції драпірування віддали тонкому тюлю, пропускающему світло.
Радіатори закрили екранами, а підвіконний простір перетворили в обшиті деревом ніші з поличками. Ці витончені стеллажики виконані на замовлення на одній з італійських фабрик. Оскільки поруч знаходиться опалювальний прилад, обшивка і полиці виготовлені з проклеенного дерева, яке носить назву «мультистрато» і за своєю структурою нагадує товсту якісну фанеру. На відміну від масиву, цей матеріал не схильний до деформації. З лицьового боку його декорували благородним шпоном.
Кухня «скромно» захована в кутку. Від решти простору її відділяє невисока барна стійка. Під стійкою обладнаний симпатичний шафка для посуду — практична ідея, яку ми рекомендуємо взяти на замітку всім власникам невеликих кухонь.
Зліва від входу влаштована вбиральня — простора, складної форми. В ній постаралися витримати таку стилістику, що і у всій решті квартирі. Частина шафок і ящиків щільно закривається — це допомагає зберігати їх вміст в чистоті. Дуже до речі тут поставили невелику банкетку і підвісили подушки. На неї зручно присісти, коли перевзуваєшся, або скласти принесені з прання речі. На жаль, лаву або банкетку у вбиральні можна собі дозволити лише у разі, якщо площа кімнати досить велика, інакше додатковий предмет меблів буде тільки заважати.
Щоб не виникло лубочної строкатості, важливо зі смаком підібрати обробку. Тут задум реалізований бездоганно: візерункові й однотонні шпалери ідеально збігаються за кольором, візерунок на світлих і темних шпалерах повністю ідентичний, а фарба на стелі точно підібрана в тон світлих шпалер. Для досягнення такого ефекту використовували більше десяти відтінків зеленого кольору.
Інтер’єр дуже виграє від різноманітності і багатства фактур. Підлогу передпокою викладений «зістареної», але надзвичайно практичною керамічною плиткою, а в житлових приміщеннях використаний вишуканий «палубний» настил з масиву дерева. Дошка більш ремонтопригодна, ніж візерунковий паркет, а виглядає не менш гідно.
Ванна — нежитлове приміщення, тому при його оформленні можна дозволити собі деякі надмірності. Наприклад, доповнити солідний інтер’єр в стриманих тонах яскравим панно з зображенням букета квітів, а то й розмістити на верхній, нагадує поличку краю бордюру колекцію забавних фігурок (при бажанні експозицію можна доповнювати і змінювати).