Сам процес копчення продукту являє собою процес, коли останній витримується певний час у димовій середовищі. Як правило, джерелом диму можуть бути теплилися дрібні деревні тріски всіляких порід. Домашня коптильня своїми руками робиться просто, дізнайтеся, як далі.
По собі сама копчення умовно ділять на гаряче, полугорячее і холодне. Досить зазначити, що в більшості своїй найбільш поширеним серед дачників виступає гаряче копчення – даний процес досить швидко дозволяє закоптити продукт, і цим зручний. А ось процес холодного копчення часто тривати кілька днів і, сам по собі, дуже трудомісткий. При цьому коптити можна не тільки м’ясо, але і рибу, ковбасу та птицю, як повністю, так і окремими шматками.
За своїми гастрономічними якостями тільки що закопчений продукт не можна порівняти ні з якими шашликами і курми – гриль, який прикрасить будь-який стіл.
Які ж бувають коптильні запитають багато. У цьому відношенні можна виділити кілька їх різновидів. У першу чергу варто розглянути, що являє собою коптильня з нержавійки.
Коптильня з нержавійки мала, зі зсувною кришкою виготовляється зі сталі товщиною 0.8 мм – в даній моделі дах щільно насаджується на виступ у верхній частині, а всередині розміщуються дві решітки, утворюючи тим самим безпосередньо два яруси. Дану коптильню можна розміщувати на вугіллі мангала або багаття за допомогою металевої підставці або на імітованій підставці з цегли можна також підвісити безпосередньо над відкритим вогнем за ручку верхньої кришки коптильні. Все це показує те, що сама модель коптильні досить проста і надійна у використанні, служитиме довгі роки і легка.
Для справжніх цінителів гастрономічних ласощів коптильня для дачі стане справжньою знахідкою – з її допомогою можна приготувати як м’ясо, так і рибу. Саме наша мініатюрна коптильня подарує масу задоволення від відпочинку на лоні природи.
Для приготування кулінарного шедевра не варто володіти якимись спеціальними кулінарними знаннями – сама по собі коптильня для дачі проста при її експлуатації і сам продукт готуватися в ній просто і швидко. Якщо ви є прихильником старих добрих традицій – варто застосовувати в коптильні саме тирса з вільхи або ж її тріски, а от якщо можете похвалитися вишуканими нахилами в гастрономії – варто використовувати в коптильні тріски яблуні або дуба, чудово підійдуть і вишневі тирсу. Дані породи дерева додадуть готовому продукту особливий смак і аромат.
Також варто відзначити, що паливом може служити практично всі – спирт в сухому вигляді, вугілля або тирсу. Зокрема мініатюрна коптильня для копчення риби вагою 2.9 кг приготує страву якісно і швидко, і її можна брати в будь-який похід або на пікнік.
Коптильня з цегли
Коптильня з цегли являє собою двокамерну модель і має не тільки коптильню, але і топку, і димову трубу. Досить відзначити, що дана модель має камеру не тільки для гарячого, так і холодного способу копчення. У топці даної коптильні дрова згораючи заповнюють димом в першу чергу камеру для гарячого копчення, після чого надходять в димову трубу. Відносно холодного копчення за допомогою даної моделі варто сказати, що над самою топкою розміщують сталеву чи чавунну ємність, на дно якої викладають тирсу. Саме від впливу високих температур головешки тліють і виділяється від цього дим, і дозволяє коптити продукт, виходячи через димову трубу.
Коптильня з бочки
Бочкова коптильня служить самої легкодоступною для самостійного виготовлення – найчастіше це бочка, об’ємом 200 літрів і не важливо з дном ця бочка чи ні, без кришки зверху. Для її виготовлення потрібно озброїтися зварювальним апаратом, тим не менш, лякатися не варто – кожен має хоч якийсь досвід впоратися без проблем.
На самому початку зверху варто відступити від 5 до 10 см. і по внутрішньому колу зварюванням скріпити три пластини, розміром 1 на 1 див. рівномірно відступивши між ними відстань. Далі від них на відстані 40 см. вниз зварюють ще три подібних пластини.
Далі варто взяти прут, діаметром 6-7 мм і, зігнувши, зварити кінці, утворивши, таким чином, кільце, з діаметром менше отвори майбутньої коптильні з бочки. В даному колі за допомогою зварювання кріплять прямі прути, формуючи, таким чином, своєрідну решітку – прути розміщують на відстані 3-5 см один від одного, кінці яких приварюють до кола. А ось гачок легко можна змайструвати з електродів, попередньо загнувши їх за допомогою плоскогубців.
На наступному етапі робіт потрібно токар – хто-небудь з друзів чи все-таки доведеться скористатися майстром за викликом. На даному етапі варто взяти відрізок труби довжиною близько 50 см і в діаметрі 10 см і на внутрішній стороні труби токар нарізає різьбу, при цьому самостійно підбираючи її крок.
Тепер варто зайнятися самим цікавим. Для цього варто розшукати старий і порожній вогнегасник з товстими стінками і якщо він цілий його можна використовувати при виготовленні власної коптильні. На даному етапі токар знімає сам верх вогнегасника і завдає різьблення, ідентичну по кроку різьби на трубі. В кінцевому підсумку вийти своєрідний патрон, і варто перевірити наскільки щільно і добре він прикручується до труби з нанесеною різьбою.
Далі повертаємося до бочки-коптильні. Внизу стоїть вирізати отвір трохи більшого діаметра труби. Далі варто придбати трубу близько 7 метрів в довжину, діаметр якої дорівнює діаметру відрізка, обидва з’єднують зварюванням, таким чином, щоб різьба була на кінці. Іншою стороною вставляємо в трубу готовий отвір і перевіряємо на відсутність щілин. При цьому саму трубу оптимально розмістити під невеликим кутом до низу і останнім доповненням до саморобної коптильні буде служити щільне полотно – брезент або суконний матеріал. Ось і все – можна приступати до роботи коптільщіка і радіти кулінарних шедеврів. Головне закрутити з нанесеної різьби все до упору.
У першу чергу варто розпалювати паяльну лампу на середній напруження і направити полум’я паяльника на кінець саморобного патрона, просуваючи полум’я вздовж нього. Далі варто розвести невелике багаття під самим патроном і поступово підкладати дрова. При цьому варто контролювати саму температуру труби – біля бочки вона не повинна розігріватися сильно. Через 5-6 годин, після першої закладки тирси, варто змінити саму суміш в патроні і в подальшому тирсу варто міняти не менше 2-3 разів до остаточного завершення процедури копчення.
При останньої заміни тирси варто щільно закрити саму коптильню і залишити її в такому закупореному вигляді мінімум добу – запах копчення буде більш інтенсивним. У даній моделі продукт можна розмістити на решітці, але найбільш ароматний і якісний виходить, коли висить на гачку. Також варто пам’ятати, що якщо саму трубу зробити меншою або нагріти її більше – продукт вийти приготований гарячим способом копчення.
Коптильня мангал.
Коптильня у вигляді мангалу готуватися з листа заліза товщиною мінімум 1 див., а при його відсутності – просто присутня кладка з жаростійкого цегли.
Варто зазначити, що сама вона складається з топки, піддувала, камера для копчення, через яку йде дим і безпосередньо димоходу. На верху коптильної камери розміщується сам мангал, в якому і горить безпосередньо вогонь.
Коптильня за один день своїми руками відео
У самій коптильній камері розміщується решітка – саме на неї викладають м’ясо або рибу для безпосереднього копчення. При цьому рекомендовано під саму решітку поставити піддон – саме він буде збирати капає жир і не дасть йому потрапляти на стінку мангала і пригорати. Сама топка і безпосередньо коптильня має дверцята із засувом, або на гачку, а в нижній частині мангалу варто зробити своєрідне піддувало для надходження повітря в топку.
Варто сказати, що м’ясо в такій моделі коптильні – мангалу завжди виходить ароматним і м’яким, при цьому вся процедура копчення тривати близько 1 – 1.5 години, в залежності від розміру шматка м’яса або риби.
