Ніхто не стане заперечувати, що в холодну пору року основна витік тепла припадає на неякісно встановлені або відслужили свій термін вікна та двері. Втім, вихід завжди знайдеться: в цьому випадку оптимальним рішенням буде утеплення вхідних дерев’яних дверей і вікон.
Проте варто зауважити, що в утепленні потребують дверні системи, встановлені не тільки в будинках старих будівель, але і зовнішні конструкції в новобудовах. Інакше через щілини і зазори більша частина тепла з опалювального приміщення вийде на вулицю.
Існують наступні способи утеплення вхідних дверних конструкцій:
- монтаж ущільнювальної стрічки по всьому периметру короби;
- оббивка стулки утеплювачем;
- герметизація отвору валиками.
Зміст
- 1 Особливості монтажу ущільнювальної стрічки
- 2 Утеплення конструкції
- 3 Герметизація дверного отвору
Особливості монтажу ущільнювальної стрічки
Щоб у приватний будинок не проникав холод, потрібно подбати про те, щоб дверне полотно щільно прилягало до коробки. Допоможуть в цьому правильно підібрані ущільнювачі.
Всі ущільнювачі можна класифікувати за такими ознаками:
- за формою профілю (бувають одинарні, подвійні і потрійні ущільнювачі);
- за способом кріплення (що закріплюються за допомогою спеціальних саморезов і самоклеючі);
- за матеріалом виготовлення (розрізняють пластикові, силіконові і гумові ущільнювачі);
- з урахуванням конструктивних особливостей (потребують застосування притискної планки і встановлюються без неї).
Для правильного вибору ущільнювача потрібно знати товщину зазорів, а також ширину фальців. Більш того, слід виміряти периметр дверної коробки. Цей показник дозволить точно визначити, скільки буде потрібно ущільнювальної стрічки для обклеювання дверної коробки.
Підготовлені ущільнювальні стрічки підносять липкою стороною (мова йде про самоклеючих ущільнювачах) до утеплюваної частини дверної рами і, акуратно видаляючи захисний папір з задньої сторони ущільнювача, притискають його до поверхні коробки. Цю процедуру проробляють по всіх чотирьох сторонах коробки. Правильно виконане ущільнення захистить будинок від холоду і збереже тепло всередині приміщення.
Утеплення конструкції
Перш ніж приступити до утеплення дверної конструкції треба визначитися з оббивним матеріалом і утеплювачем. В якості оббивного матеріалу використовують натуральну шкіру, шкірозамінник і дермантин. Найдешевшим є дермантин, саме тому його найчастіше використовують, проте цей матеріал відрізняється поганий еластичністю і недовговічністю.
Що ж стосується утеплювача, він може бути самим різноманітним: мінеральна вата, ізолон, синтепон, поролон, піноізол і т. д. В даний час технічна вата використовується вкрай рідко. Справа в тому, що цей матеріал недовговічний і гігроскопічний, тому він – не найкращий вибір.
Прекрасним варіантом є мінеральна вата, цей матеріал не схильний до гниття і прекрасно справляється з покладеним на нього роллю утеплювача. Втім, не позбавлена мінеральна вата і недоліків: під оббивкою цей утеплювач сильно просідає і не тримає потрібну форму. А ось з поролоном легко працювати, однак, на жаль, цей матеріал швидко зношується (кришиться і втрачає свої утеплюючі властивості). Самим оптимальним варіантом, на думку фахівців, є ізолон.
Перед початком робіт полотно знімають з навісів, видаляють зі стулки всю фурнітуру і розміщують її на рівній горизонтальній поверхні. Після цього приступають до розкрою матеріалу. Для цього потрібно виміряти габарити стулки і до отриманими результатами додати 7-10 див. Більш того, потрібно викроїти смуги (ширина кожної повинна становити 10 см).
Якщо встановлена на вході в будинок дверна система відчиняються всередину приміщення, слід підготувати дві смужки, довжина яких дорівнює ширині полотна, і дві смужки, величина яких буде відповідати висоті стулки. Якщо ж додому поставлена двері, що відкриваються назовні, потрібна одна смужка, рівна висоті полотна, і дві смужки, довжина яких буде відповідати ширині стулки.
Підготовлені смужки закріплюють з допомогою меблевих цвяхів по периметру стулки. Це слід зробити так, щоб більша частина смужки виходила за край полотна, а лицьова сторона смужки була повернена до полотна.
Потім за допомогою спеціального клею закріплюють на поверхні дверного полотна утеплювач зверху покривають його оббивним матеріалом. Краї оббивного матеріалу використовують для формування валиків.
Важливо, щоб з боку петель валики точно примикали до краю полотна, з нижньої частини стулки – забезпечували щільне прилягання до порога, а з верхньої сторони і краю, прилеглого до замку, — на 4-5 мм виходили за межі стулки. Для кріплення валиків використовують декоративні цвяхи. Першим ділом виконують кріплення по висоті полотна, а після – по ширині.
Після чого за допомогою волосіні або тоненького дроту надають дверної конструкції декоративне оформлення. Добре утеплена і красиво оформлена двері, що стоїть при вході в будинок, стане найкращою візитівкою.
Герметизація дверного отвору
Якщо вже надворі лютують морози і зняти вхідні двері надовго неможливо, утеплити конструкцію можна, прибивши валик до дверної коробки.
Такий валик роблять із смуг утеплюючого матеріалу, загорнутих у оббивку. З трьох сторін коробки (верхня і бічні частини) валик прибивають до рами. До порога його прибивати не слід, так як такий валик дуже швидко прийде в непридатність: краще прикріпити його до нижньої частини стулки.
Утеплити дерев’яні вхідні двері не так вже й складно. Всі витрачені зусилля й час варті того, адже утеплені дверні системи подарують тепло та затишок морозною зимою.
