автор: Евеліна Пиженко
Новорічний музично-пародійний сценарій.
Дійові особи:
ЦАР. Типовий – трохи самозакоханий, трохи самодур.
ІВАН-ЦАРЕВИЧ. Слухняний, чесний, благородний. Дурень, одним словом.
НЯНЬКА ЦАРЕВИЧА. По суті – сірий кардинал Царя. В хорошому сенсі слова.
ВАРЕНЬКА. Нянькина племінниця. Розумна. Красива. Натуральна брюнетка.
БАБА ЯГА. Класична. Шкідлива.
ЛІСОВИК. Звичайний, кошлатий.
КІКІМОРА. Болотна. Прізвище таке. Подруга Баби Яги та Лісовика.
ГУГЛОВНА. Сучасний казковий персонаж. Живе на просторах інтернету. Знає все!
ДІД МОРОЗ.
СНІГУРОНЬКА.
На сцені – зліва інтер’єр хатинки Баби Яги, посередині – імітація лісу. Праворуч – шматок інтер’єру царських покоїв, на видному місці – трон. Дія починається зі сцени в хатинки Баби Яги. По ходу дії з’являються персонажі.
Баба яга. (Порається, накриває стіл, наспівує) Я знаю пароль…я бачу орієнтир… Тьху ти!.. Ось привязалася… Ні, ну що за пісні теперя? От раніше були пісні! Отцвялииии… вже давно… хризантеми в садууу…
Входить Кікімора.
КІКІМОРА: Здорово, Яга, я не спізнилася?
БАБА ЯГА: Та хіба ти запізнишся? Завжди найперша до столу припресси.
КІКІМОРА: А я дисциплінована!
БАБА ЯГА: Ну так, ну так, знаємо, кака ти дисциплінована… перша прибяжала, перша убяжала, щоб посуд не мити.
З-за куліс прилітає конвертик. Баба Яга піднімає, розгортає.
БАБА ЯГА: Во, эСеМеСка прилятела.
КІКІМОРА: А ну-ка, ну-ка, читай, я пристрасть як чужі листи люблю! (сідає зручніше, підпирає щоку, готова слухати)
БАБА ЯГА: Так како лист, како лист, болото ти неграмотне. Енто эСеМэСка! Від Лісовика. (Читає) Си-ко-ра буду. Лісовик. Збираються гостенечки! (Потирає руки, в цей час прилітає ще одна смс-ка) Ишшо одна! (Читає) Пе-ря-ду-малий. Лісовик.
КІКІМОРА. А чого енто він, а? Не прийде, чи що?
БАБА ЯГА. А хто ж яво знаить.
КІКІМОРА: Ось він завжди такий! Непостійний!.
Знову прилітає конвертик СМС.
БАБА ЯГА: Ну-кася…ну-кася… (Читає) «Знову пе-ря-ду-малий. Буду.» Тьху ти, то буду, то не буду…
Входить Лісовик, потирає руки.
ЛІСОВИК: А здорово я вас розіграв?
КІКІМОРА: А я вже расстроилася, думала знову нам з Ягою удвох Новий Рік зустрічати.
ЛІСОВИК: А я тута як тута! Тепер втрьох будемо свято коротати!
БАБА ЯГА: То-То й воно, що коротати. Жодних развлечениев.
КІКІМОРА: І то правда, хоч би якогось Івана-Царевича занесло. Вже ми б покуражилися!
ЛІСОВИК: Так, ми б распотешилися!
БАБА ЯГА: Тепер не распотешишься! Забули, що з Дідом Морозом світову уклали? Ми не хулюганим, а він за енто нам на Новий рік подарунки пришле.
ЛІСОВИК: Так що нам його подарунки, цукерки та горіхи, фу, гидота.
КІКІМОРА: А я люблю цукерки…
БАБА ЯГА: Вибору у мене не було, а то хіба я стала з Морозом договір укладати!
ЛІСОВИК: Так, теперича ось і нудьгуй. Ні лякати нікого, ні поганяти.
Баба Яга, Лісовик і Кікімора співають пісню.
ПІСНЯ БАБИ ЯГИ, ЛІСОВИКА І ПОТВОРИ (На мотив «Атас»)
1.
Бабка Йожка, Кікімора, Лісовик
Засиділися в хатинці не дарма.
Бабка Йожка, Кікімора, Лісовик
Підступи будують проти царя!
Немає від дурості царської ліки,
Нас вже не проженуть втришия,
Цар за Ваньку відвалить півцарства,
Буде нами задоволений Кащей!
Приспів:
Атас!
Ти на дорозі не стій у нас!
Атас!
А то розходимося, расхулюганимся!
Атас!
А якщо що – отримаєш в око!
І Дід Мороз нам – не
Указ!
2.
Бабка Йожка, Кікімора, Лісовик
У Кащея на вірному рахунку
Бабка Йожка, Кікімора, Лісовик
Чують вигоду аж за версту!
Не ми порушили домовленості,
Дід Мороз не виставить нам рахунок
І півцарства законні скоро
Цар на блюдечку нам принесе!
Приспів.
КІКІМОРА: Ех, все одно – нікого! Давай, Яга, діставай своє яблучко на тарілочці, подивимося, що хоч в світі діється.
БАБА ЯГА: Тямнота! Блюдечко – енто вчорашній день! У мене інша штукенція є! (Дістає невелику валізу. Відкриває: на кришці, зі зворотного боку – екран, на нижній частині – клавіатура) Во!
ЛІСОВИК: Ух ти! Ось це апаратура…
БАБА ЯГА. Чемобук називається! Зараз-зараз, всі новини дізнаємося!
Включає глядачам екран не видно, на сцені збоку з’являється Гугловна, вона – зображення на екрані, перенесене на сцену.
БАБА ЯГА: Ну, Гугловна, розповідай новини!
ГУГЛОВНА: У деякому царстві, у деякій державі жив-був Цар. І було у нього три сини – двоє розумних, а третій, як водиться… Іван!
БАБА ЯГА: Ти мені здалеку не починай, ти мені новини розповідай!
ГУГЛОВНА (ображено): Можу взагалі нічого не розповідати.
БАБА ЯГА: Ну, які усе образливі пішли! Гаразд-гаразд, давай, базікай…
ГУГЛОВНА: І ось прийшла пора синам свою долю вибирати. Дав Цар їм по срібній стрілі і наказав пустити ці стріли – куди стріли прилетять, там сини долю свою і знайдуть! Пустив старший син стрілу – полетіла вона в заморську країну та потрапила в офіс багатою компанії. Поїхав туди старший син, став на заморської землі важливою персоною. Пустив середній син стрілу – полетіла стріла так потрапила у вікно до відомого продюсера , став середній син зіркою шоу-бізнесу. А Іван стрілу пустив – загубилася стріла в дрімучому лісі…
Гугловна відходить в сторону, на цій частині сцени – царський трон, на ньому сидить Цар, поруч Нянька та Іван.
ЦАР: (тупає ногою) Ти пускав стрілу?
ІВАН: Пускав, Цар-батюшка.
ЦАР: – Ну, і куди ж вона прилетіла?
ІВАН: Не знаю, як є – не знаю. (опускає голову)
ЦАР: Стріла ента – державний інвентар! Куди вона прилетіла – там і доля твоя повинна бути!
НЯНЬКА: Цар-батюшка, та ну її, енту стрілу, он як дитя побивається.
ІВАН: Папаня, а давай я без всякої стріли будинку залишусь, буду тобі допомагати!
НЯНЬКА: І то правда, батюшка, не велика втрата. Пожалій дитинки, куди його в новорічну ніч відправляєш???
ЦАР: А ну, цыть! Нічого традиції порушувати! Сказано – зі стрілою, значити зі стрілою. І баста. Вирушай в дорогу і без стріли не возвращайси!
НЯНЬКА: О-О-О-й, куди дитинки посилаєш, ірод?!
Іван кланяється Царя і йде, Нянька його проводжає.
ЦАР: І не ірод я… (Дивиться у дзеркало, милується собою) Я – мудрий, добрий, справедливий!..
Цар співає пісню
ПІСНЯ ЦАРЯ (На мотив пісні Сердючки «Я не зрозуміла»)
1.
Мені, зізнаюся, не за тридцять!
І пора на відпочинок, як кажуть,
Тільки немає закону,
Щоб зняти мені корону,
Це треба ж – царем вродити!
Це що за кара таке –
Всі ровесники давно на спокої,
Приймають ліки,
А на мені держава
Залишається тільки думати з журбою:
Приспів:
Як би я хотів
Бігати на лижах,
В підкидного різатися дурня.
Тільки для царя
У цьому престижу
Немає напевно.
Нам ніяк не можна
Спати до обіду,
Випилювати Лобзиком вечорами.
І ходити на чай
В гості до сусіда
Не до лиця царям.
2.
Мені, зізнаюся, не за тридцять,
Я, звичайно, дуже важлива птах,
Тільки дуже хочеться
Без усіх повноважень
Мені на санках у Новий Рік покататися…
Приспів.
На іншій половині сцени Баба Яга, Кікімора і Лісовик. Дивляться на екран. Баба Яга потирає руки.
БАБА ЯГА: Ну ось і свято наступає! Ох, і повеселимося!
ЛІСОВИК: Ніяк що удумала?
КІКІМОРА: Так розказуй, не томи вже, що придумала-то?
БАБА ЯГА. А то й придумала! Іван-то стрілу пустив?
КІКІМОРА і ЛІСОВИК хором: Пустив!
БАБА ЯГА. Стряла загубилася?
КІКІМОРА і ЛІСОВИК хором: Загубилася!
БАБА ЯГА: Цар стрілу знайти велів?
КІКІМОРА і ЛІСОВИК хором: Велів. Ну і що?
БАБА ЯГА. А то! Що Іван зараз в ліс іде…йде…йде… так до нас в руки і потрапить! Візьмемо його в заручники, викуп зажадаємо з царя!
ЛІСОВИК: Ой, і спритна ти на вигадки, Ягуся!
БАБА ЯГА: А то!
КІКІМОРА: Ну й майстриня ти плести інтриги!
БАБА ЯГА: А найголовніше знаєте, що?
КІКІМОРА: Що?
ЛІСОВИК: Що?
БАБА ЯГА: А те, що у мене точно така ж стріла є! Ось ми Івана на неї і приманим!
КІКІМОРА: А ну, як Мороз прознає? Прибіжить, хатинку заморозить, подарунків не дасть!
БАБА ЯГА: Спокуха! Все продумано! Іван стрілу тут знайде, значить, за указом Царя він – за законом – наш! А раз наш, то ми своє можемо обміняти на що завгодно! (Потирає руки) І не подкопаисси!
КІКІМОРА: Тихо! Іде хтось…
ЛІСОВИК: Прямо в руки йде, голубчику…
Всі змінюються, прикидаються добрими. Входить Іван.
ІВАН: Здрастуйте, люди добрі!
БАБА ЯГА: Здрастуй, гостечек дорогий! Як звати-величати тебе?
ІВАН: Я – Іван, царьов син. Пустив стрілу чарівну, так загубилася стріла у вашому лісі. Не бачили?
Всі троє хором: Бачили, бачили!
БАБА ЯГА: Тута твоя стріла, де ж їй бути!
КІКІМОРА: Якраз до нас прилетіла!
ЛІСОВИК: Прям в руки впала!
ІВАН: – От спасибі вам, люди добрі! Тепер я можу додому вернуться, давайте мою стрілу!
БАБА ЯГА: А ти стривай, стривай, Іванко. Ти стрілу-то навіщо пускав?
ІВАН: Щоб долю свою знайти!
БАБА ЯГА: Ну, от ти її і знайшов! Стріла-то до нас прилетіла!
ЛІСОВИК: Стріла-гам прилетіла!
КІКІМОРА: ДО нас прилетіла!
БАБА ЯГА: Ось і доля твоя тепер – з нами заодно!
ІВАН: Відпустіть мене, люди добрі, ну що я вам?
Іван Царевич співає пісню
ПІСНЯ ЦАРЕВИЧА (На мотив «Синій іній»)
1.
Мною була пущена стріла,
Тільки всі дороги завірюха замела
І мороз – як зазвичай, в новорічний вечір.
На столі салати, смачний холодець,
Тільки розсердився на мене батько
І сказав, щоб я йшов назустріч долі своєї.
Приспів:
Віддайте мені мій царський інвентар,
Навіщо стріла вам ця, навіщо?
А якщо раптом дізнається государ,
Вам буде купа проблем!
2.
Ні до чого з царем вам дурна війна
Все одно ні вовка і ні кабана
Не вб’єш нею, а, тим більше, ведмедя.
Я ж по-доброму поки прошу,
А не то про вас напишу в газету!
Ну, прошу – ми ж з вами все-таки сусіди!
Приспів.
БАБА ЯГА: Та ти нам не потрібен! А ось папані своєму, ой як потрібен! (Дідька і Кикиморе:) Ви його сторожите, а я царя шантажувати буду! Бере конвертик, пише: Мі-ня-ю Вань-ку на пів-царства. (Пускає конвертик за лаштунки). Ну ось… ха-ха-ха… вважай півцарства у нас в руках! (Дістає чемобук, відкриває. На іншій половині сцени – Цар на троні. Вбігає нянька).
НЯНЬКА: Цар-батюшка, Біда!
ЦАР: Що таке??
НЯНЬКА: Царевича нашого Ваню, у заручники взялииии! Викуп требовают!
ЦАР: Хто посмів? Царевич – фігура недоторканна! Передай, що я дуже рассердилси!
НЯНЬКА: Так плювали вони на твоє серчание!
ЦАР (тупає ногою): Ти як з царем розмовляєш?
НЯНЬКА: А як з тобою, старим дурнем розмовляти?! Ти стрілу Івану давав?
ЦАР: – Ну, давав!
НЯНЬКА: Пускати велів?
ЦАР: – Ну, велів!
НЯНЬКА: Куди стріла впаде, там і доля – говорив?
ЦАР: – Ну, казав!
НЯНЬКА: Ну, так от, стріла якраз до Баби Яги та Дідька і попала! Тепер їм або півцарства подавай! Або, по твоїй царській дурості – Івана-Царевча, на законних підставах!
ЦАР (хапається за голову): Ось я старий дурааак! Що ж тепер робити, а, Нянька? І сина шкода… І півцарства – не хухри-мухри!
НЯНЬКА: Говорили тобі – не справа, що не справа, стріли-то пускати! Старший син на чужій землі тепер живе, середній в ентом… як його… шоу-бізнесі, прости Господи… А тепер і Іванко з лісової нечистю залишиться?!
ЦАР: Так що робити-то, Нянька? Допоможи! Придумай що-небудь!
НЯНЬКА (ображено): А нічого тут придумувати! Готуй півцарства!
Продовження сценарію…
Дорогий читачу!
Якщо Ви зацікавилися цим сценарієм, та хочете отримати повну версію, то пишіть на електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. У вас повинен бути включений JavaScript для перегляду..
Умови придбання повної версії чисто символічні: 150 руб. Подробиці в особистому листуванні. Можливе обговорення індивідуального сценарію.
Заздалегідь дякую вам за увагу і інтерес!
З теплом і щирою повагою, автор сценарію Евеліна.