автор: Євген Михайлович Барикін
Музика. На сцену клубу виходить МАРІЯ СЕРГІЇВНА, вона ж – Господиня Новорічного балу.
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. Дорогі друзі! Настала пора покликати діда Мороза
і його внучку. Давайте разом – три-чотири! Дідусь Мороз!..
Ще раз! Дідусь Мороз!..
На сцену виходить розгублена Снігуронька.
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. Здрастуй, Снігуронька!
СНІГУРОНЬКА (явно засмучена). Привіт…
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. А де ж дідусь Мороз?
СНІГУРОНЬКА. Він зараз прийде… напевно.
МАРІЯ СЕРГІЇВНА (глядачам). Затримався дідусь Мороз…
СНІГУРОНЬКА. Затримали…
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. Справи?
СНІГУРОНЬКА. Та ні…
МАРІЯ СЕРГІЇВНА (в легкому жаху). Міліція?
СНІГУРОНЬКА. Та ні, якісь сумнівні особистості… Ой, я
так турбуюся за дідуся – він у мене старенький,
а ці троє…
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. Троє? в цивільному?
СНІГУРОНЬКА. Так немає, але якісь веселі, гомінкі…
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. Ти не хвилюйся, Снігуронька. Розкажи все по
порядку…
СНІГУРОНЬКА. Поїхали ми до вас сюди, в Білі Стовпи…
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. Їхали на трійці? з бубонцями?
СНІГУРОНЬКА. Та ні. Ми вирішили – на електричці.
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. На електричці?
СНІГУРОНЬКА. Ну, так (співає).
Їхали ми з ним на електричці,
По вагонах дід Мороз гуляв.
Діти щебетали, немов пташки,
Дід Мороз подарунки їм вручав…
Ну, ось так – їдемо, ось так – співаємо. Тут як раз оголошують:
Білі Стовпи, і ми виходимо на платформу, а вже темно. Як
раптом подвалівают до нас троє – два хлопця і дівчина… І
кажуть: у! дивись, як стариган разоделся – під діда Мороза!
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. Не дуже ввічливо… І що ж далі?
СНІГУРОНЬКА. І сунуть дідусеві пляшку з якоюсь рідиною –
прозорою, але – бр-р…
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. А що дідусь Мороз?
СНІГУРОНЬКА. Ну, він говорить: я взагалі-то не вживаю…
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. А що?
СНІГУРОНЬКА. А вони: не боїсь! це, стариган, еліксир вічної
молодості… Ліки таке. Глотни – вмить помолодієш.
І не станеш дідусем, а дядечком Морозом…
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. І що дідусь Мороз?
СНІГУРОНЬКА. Ковтнув.
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. Помолодшав?
СНІГУРОНЬКА. Так ніби…
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. Що – зморшки зникли? борода відпала?
СНІГУРОНЬКА. Та ні. Співати став… на всю платформу, дівчину щипає,
а вона його лоскоче…
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. Снігуронька, ти його намагалася відвести?
СНІГУРОНЬКА. Намагалася. А він: ти за мене не хвилюйся, племінниця…
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. Племінниця?.. З дитинства пам’ятаю: ти – онука… Це
що ж? – тепер всі почнуть говорити: Дід Склероз і з ним…
СНІГУРОНЬКА (закінчує, ось-ось заплаче). …дурненька.
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. Ну-ну, заспокойся… І що ж він тобі сказав?
СНІГУРОНЬКА. Ти, каже, йди в клуб, починай там без мене, я
попозжее прийду… цих симпатичних друзів приведу…
А ось же вони!..
За дверима в зал шум, гамір, чи не звалище, жіночий
регіт, п’яні голоси співають про мороз і зиму.
У залі з’являються ДІД МОРОЗ і його дивна свита – двоє
хлопців пом’ятою зовнішності і яскраво розфарбована дівчина. Хлопці
тягнуть діда Мороза на руках до сцени, звалюють на підмостки.
Дід Мороз, спираючись на палицю, насилу піднімається.
ДІД МОРОЗ. – З Новим роком, молодь!
СНІГУРОНЬКА. – На кого ти став схожий!
Хуліган і бешкетник,
Ти зіпсував людям свято!
Хіба так можна, діду?
ДІД МОРОЗ. – Можна: – за тисячу років…
(про себе)
Ну і дивне ліки.
СНІГУРОНЬКА. – Ти став жертвою підступності.
Більше пити тобі не можна…
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. – Це хто ж з ним?
ДІД МОРОЗ. – Друзі…
СНІГУРОНЬКА (Господині).- Ті, що були на платформі…
ДІВИЦЯ. – Наш старий зовсім не в формі.
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. – Ну, а ви самі – хто?
1-й. – Ми поки… інкогніто.
2-й. – Ми вам, люди, не вороги…
ДІВИЦЯ. – Ми від бабусі Яги,
Від її чарівної фірми.
1-й. – Щас покажемо вам… мультфільми!
МАРІЯ СЕРГІЇВНА рішуче їх зупиняє.
МАРІЯ СЕРГІЇВНА. – Відповідайте – хто ви?
ТРІЙЦЯ. – Х-ха!
ДІВИЦЯ. – А ми – три смертних гріха.
Це – Боягузтво, це – Пияцтво.
Ну, а я – Мінливість.
Ми мріємо – ах-ах-ах! –
Прописатися тут, в Стовпах.
ПИЯЦТВО. – Замість Білих, ах, якби,
Стали б Чорними Стовпи!
(Кажуть, перебиваючи один одного)
НЕПОСТІЙНІСТЬ. – Ти уяви собі, народ, –
Все піде навпаки!
До чого ви все дійдете…
БОЯГУЗТВО. – Будуть ледащо в пошані…
НЕПОСТІЙНІСТЬ. – Будуть дружини не вірні…
ПИЯЦТВО. – А чоловіки з ранку п’яні.
НЕПОСТІЙНІСТЬ. – Будемо ми грубіянити один одному.
БОЯГУЗТВО. – Будемо поважати хапугу,
А на танцях – Бог ти мій! –
Ми затеем мордобій!
ПИЯЦТВО. – Буду я права качати,
БОЯГУЗТВО. – Труси – мовчати в ганчірочку.
НЕПОСТІЙНІСТЬ. – Це нам якраз і треба,
Боягузтво – найкраща нагорода:
Більше трусів – більше бід…
Так пожити хочете?
ГЛЯДАЧІ (дружно). – Ні!
ДІД МОРОЗ (протверезів). – Ти мені кинь ці розмови!
СНІГУРОНЬКА. – Діду, а ти їх заморозь!
ДІД МОРОЗ. – Молодець, Снегурка!
(Дме на трійцю). Ф-фу-у…
БОЯГУЗТВО. – Краще сховатися в шафі.
Ой, як тягне перегаром…
НЕПОСТІЙНІСТЬ. – Так поїли ж недарма.
Затуманили розум!..
ДІД МОРОЗ. – Ну-ка, внучка, допоможи!
СНІГУРОНЬКА допомагає дідові.
ПИЯЦТВО. – Щось стало холоднішати.
Чи Не пора нам…
НЕПОСТІЙНІСТЬ. – …бігти!
В будиночок бабусі Яги!
ДІД МОРОЗ. – Гей, Господиня, допоможи!
МАРІЯ СЕРГІЇВНА (до глядачів). Друзі, допоможемо діду Морозу і Снігуроньці!..
Всі дмуть. У фонограмі звук хуртовини, на сцені синій світло.
Трійця обледеневает в мальовничі скульптури.
ДІД МОРОЗ, СНІГУРОНЬКА та МАРІЯ СЕРГІЇВНА виходять
на авансцену:
– А тепер, чесної народ,
Дружно зустрінемо Новий рік!
ЗАВІСА.