На сьогоднішній день печериці можна виростити і в домашніх умовах, причому за короткі терміни. Для цього потрібно прохолодне місце, що забезпечує підвищену вологість повітря, приміром, льох або підвал. Якщо ви вирішили освоїти вирощування печериць в домашніх умовах для особистого користування або на продаж, то треба врахувати той фактор, що при високій вологості субстрат буде давати досить сильний запах, тому в будинку або на дачі цього робити не варто.
Зміст
Де і на чому ростуть гриби?
Перш ніж приступити до самого процесу, необхідно підготувати субстрат. Це один з найбільш важливих етапів у процесі вирощування грибів. Від якості ґрунтового субстрату буде залежати успіх вирощування і урожайність печериць.
Основу субстрату становить компост– 25 %, який формують з пшеничної або житньої соломи, додаючи кінський гній– 75%. Багато використовують курячий послід або коров’ячий гній, але ці компоненти знижують врожайність грибів. Приготування компосту проводиться на вулиці з захистом від дощу і сонячних променів. Субстрат можна приготувати і в закритому місці з хорошою вентиляцією, оскільки в процесі бродіння всіх складових відбувається масове виділення аміаку, вологи і вуглекислого газу.
Для отримання правильного поживного субстрату на сто кілограм соломи вносять:
- Сечовина і суперфосфат – по два кілограми кожної речовини.
- П’ять кілограмів крейди.
- Вісім кілограмів гіпсу.
В результаті змішування всіх компонентів вихід субстрату складе триста кілограм. Цього цілком достатньо, щоб закласти грибницю на площі 3 м2.
При додаванні пташиного посліду використовуються інші компоненти з іншого дозуванням. На сто кілограм соломи беруть стільки ж посліду, триста літрів води, гіпс і алебастр, який замінює крейда і суперфосфат.
Спочатку солому потрібно замочити у великій ємності. Потім її викладають шарами з гноєм у штабель. Повинно вийти по 3 шари кожного компонента. В процесі такої укладки солому додатково зволожують – на сто кілограм речовини використовують триста літрів води. В процесі цього поступово додають сечовину – два кілограми і суперфосфат – п’ятсот грамів. Потім все це ретельно перемішують і вносять гіпс, потім залишок суперфосфату і крейда.
Після того, як всі складові змішані, починається процес самовільного тління. При цьому температура всередині ємності з субстратом може дійти до 70 градусів.
Щоб цей процес був ефективнішим, вибирають штабель, висота якого становить 1,5 м, а ширина – 1,2 м. Через 3 тижні компост буде готовий.
Посадковий матеріал
Вирощування шампіньйонів у домашніх умовах заснований на використанні матеріалу високої якості. Це стерильний міцелій – грибниця, яку вирощують в певних умовах лабораторії. Є ще два види такого матеріалу, який виготовляє промисловість – зерновий міцелій і компостний. Перший матеріал виробляють в спеціальних мішках з поліетилену. Він може зберігатися до півроку при певних температурних умовах – від 0 до 4 градусів. Для ста кілограмів субстрату площею 1 м2 потрібно чотириста грам зернового міцелію.
Міцелій компостний проводять у спеціальних скляних ємностях. У приміщенні з температурою близько 0 градусів ця речовина може зберігатися до року. Якщо ж температура вище 20 градусів, то компостний міцелій придатний не більше двадцяти днів. На відміну від зернового матеріалу, міцелій компостний менш чутливий до несприятливих умов. Разом з цим він не дає такого високого врожаю, як зерновий міцелій. На 1 м2 площі використовують п’ятсот грам компостного міцелію.
Перед закладкою міцелію слід процедура пастеризації і термообробки субстрату. Якщо субстрат зроблений правильно, то при натисканні він буде злегка пружинистим. Після того, як він пройшов пастеризацію, йому потрібно дати охолонути до температури 25 градусів. Потім його викладають в ящики 30-сантиметровим шаром. Близько ста кілограмів такого субстрату піде на територію площею 1 м2.
Посадка міцелію та догляд за грибницею
Виростити гриби по такому методу досить просто. Міцелій компостний або зерновий заглиблюють в субстрат на глибину 5 см. Для цього потрібно взяти жменю речовини розміром з куряче яйце. Для правильного заглиблення субстрат піднімають за допомогою кілочка або інших підручних предметів. Розташування ямок має бути на відстані 20 см один від одного в шаховому порядку. Деякі садівники просто просипають міцелій поверхнево, присипаючи його тонким шаром субстрату в 5 див.
Після цього настає інкубаційний період. Для його успішного протікання потрібно забезпечити високу вологість повітря, близько 80-90 %. Щоб вологість субстрату була високою, ящики накривають папером. Потім періодично її зволожують. Волога не повинна потрапляти на субстрат і грибницю. Дуже важливо, щоб температура субстрату була однаковою – в межах 23-27 градусів. Знижену температуру потрібно підвищувати. При більш високих температурах приміщення провітрюють.
Через 1-2 тижні грибниця має розростися. Тоді субстрат поверхнево посипають покривної грунтом на 2-3 див. Покривний грунт готують за наступною схемою: 1 частина піску змішують з 9 частинами торфу. Не менш ефективною буде суміш з крейди, торфу і городньої землі в пропорції 1:5:4. На квадратний метр площі вносять до п’ятдесяти кілограм покривної грунту.
Через три дні після посипання субстрату покривної землею температуру повітря в приміщенні знижують до 15-17 градусів. Покривний грунт постійно зволожують з пульверизатора, але так, щоб не намочити субстрат. У цей період дуже важливі часті провітрювання приміщення, при цьому не повинно бути протягів.
Збір врожаю
Виростити гриби вдома не так вже й складно. Весь процес з моменту посадки до збору врожаю грибів займе не більш 4 місяців. Урожай можна збирати тоді, коли плівка, що з’єднує ніжку з капелюшком, ще не встигла прорватися. Варто пам’ятати, що переспілі гриби, які мають темні пластини, заборонено вживати в їжу, так як це може викликати сильне отруєння.
В процесі збору печериці акуратно викручують. На їх місці залишаються невеликі ямки, які присипають покривної ґрунтом, потім злегка зволожують.
Період плодоношення грибів становить 10-14 тижнів. За цей час можна зібрати до 6-7 врожаїв. З 1 м2 використаної площі можна отримати від семи до чотирнадцяти кілограмів грибів. Кожен наступний урожай можна збирати через 3-4 дні. За перших 2-3 заходу урожай становить 70% від загального обсягу продукції.
Вирощування в мішках
Виростити гриби вдома можна і у полімерних мішках, які сприяють інтенсивному плодоношення грибів. Цей метод давно використовується у багатьох країнах для одержання врожаїв у великих обсягах. Виростити печериці таким способом можна і в домашніх умовах.
- Для виготовлення мішків використовують прозору полімерну плівку. Полімерні мішки бувають ємністю на двадцять п’ять і тридцять п’ять кілограмів. Для того, щоб виростити гриби вдома, краще використовувати мішки на двадцять п’ять кілограмів.
- Вибирати полімерні мішки потрібно з урахуванням зручності виконання робіт у грибниці. Важливим моментом, що впливає на успішне вирощування грибів, є правильна розстановка мішків. Існує два методу розстановки – паралельний і шаховий.
- При установці мішків з діаметром 40 см в шаховому порядку відбувається втрата близько 10 % корисної площі. При іншому способі розстановки втрати становлять близько 20%. Щоб компенсувати ці втрати, можна використовувати більш глибокі мішки з використанням більшої кількості субстрату. В даному випадку простір, утворений між мішками, забезпечить циркуляцію повітря, а значить – і охолодження субстрату.
Варіантів, як можна виростити печериці в домашніх умовах безліч. Головне-чітко дотримуватися технології і всіма правилами, щоб отримати бажаний результат.