Гвоздика садова – популярний для вирощування квітка. Вона з’явилася в квітниках городників досить давно. В її рід входить понад 400 сортів. Однак у відкритому грунті прийнято вирощувати три основних види – садову (голландську), китайську і бородату (турецьку).
Окремо слід виділити червону гвоздику, асоціюється з любов’ю і кров’ю. Квітка є символом загиблих воїнів та учасників революцій. Вважають, якщо при розлученні жінка подарує чоловікові червону гвоздику, вона стане оберегом в далекій дорозі і битвах. Садівникам ця квітка здається суворим, тому його багато обходять стороною. Тим не менш, є й інші прекрасні гвоздики різних кольорів.
Гвоздика китайська
Гвоздика Геддевига – найбільш популярна різновид гвоздики китайської. Однорічна рослина має висоту 25-30 сантиметрів. Квітки різного забарвлення – червоні, рожеві, білі, бузкові. Бувають простими та махровими. У гвоздики цього виду лінійні листя, пелюстки – порізані по краю, з візерунком.
Гвоздика садова (голландська)
Багаторічну гвоздику садову (голландську) вирощують як однорічна рослина. Якщо її рано посіяти, то вона буде цвісти в перший рік. Стебло квітки досягає висоти 50-60 сантиметрів. Квітки збираються в суцвіття або ростуть по одному. Все залежить від виду. Їх діаметр приблизно п’ять сантиметрів.
Гвоздика Шабо – найбільш відома з голландських гвоздик. У деяких випадках вона цвіте повторно.
Гвоздика бородата (турецька)
Гвоздика бородата має стебла висотою близько 60 сантиметрів. Відмінною рисою гвоздики турецької є ланцетоподібні широкі листя і прості або махрові гілки. Забарвлення квіток – різноманітна – від блідої до строкатої. Найбільш популярні білі, червоні та рожеві бородаті гвоздики. Рослина починає плодоносити і цвісти не відразу.
Перший рік іде на формування розетки і листя. Тривалість цвітіння – близько 6 тижнів. Своєю красою вона починає радувати з другої половини липня.
Догляд та розмноження
Більшість сортів гвоздик віддають перевагу добре освітлені ділянки. Для кращого росту їм необхідна злегка лужна, добре дренований земля. Гвоздики з повторним цвітінням потребують видалення зів’ялих квіток. Необхідною умовою догляду за гвоздиками є підживлення. Рослини підживлюють двічі в місяць. Перший раз до цвітіння і утворення бутонів. В цьому випадку використовують азотні добрива. В період утворення бутонів і цвітіння потрібні калійно-фосфорні добрива. Азотні добрива вдруге використовувати не можна. Гвоздиці потрібен помірний полив. При зайвій вологості і поганому дренажі є ризик розвитку захворювань, які можуть призвести до загибелі квітки. Гвоздики виду Шабо кожні два роки висаджують на нові місця.
Що стосується розмноження, у різних видів воно відбувається по-своєму. Бордюрні високорослі види прийнято розмножувати в кінці літа відводками. Інші види розмножуються зеленими живцями. Відповідний для цього час: червень-липень. За допомогою насіння можна вивести ботанічні гвоздики, незалежно від пори року.
Шкідники гвоздики нічим не відрізняються від традиційних ворогів садових рослин. Вони становлять небезпеку для кожного з видів. Якщо завелася капустянка, то будуть пошкоджені коріння гвоздики. При нападі щипавки відзначають пошкодження квіток та молодих пагонів. Від павутинного кліща страждають листя рослини. Цих неприємностей можна уникнути. Для цього пізньої осені необхідно перекопати грунт. Таким чином, щипавки і капустянки вимерзнуть. У боротьбі з павутинним кліщем допоможуть інші маніпуляції.
