Доброго часу доби шановні читачі сайту — фермер без клопоту. Сьогодні ми торкнемося теми тваринництва поговоримо про кіз, а точніше про їх зміст.
Хлів для кози останній можна зводити не тільки дерев’яний, але і цегляний, при цьому дерев’яна споруда в обов’язковому порядку утеплюється такими матеріалами як пінополістиролом або ж игольником. У самому зведеному хліві горищне приміщення можна використовувати для господарських потреб, зробивши сам підлога з дощок, жердини або бетонних перекриттів, перестелив його соломою або сіном. Все це забезпечить додаткове утеплення, а якщо горища немає – варто утеплити дах, приміром, пінополістиролом.
Сам пол повинен знаходиться на висоті близько 15-18 см над землею, повинен мати невеликий ухил – 3% для того, щоб відходи життєдіяльності кіз могли стікати. Сам пол заливають бетоном, хоча може бути дерев’яним або цегляним, але обов’язково його встановлюють на насипи шлаку. Сама споруда хліва повинна забезпечити температурний режим від 10 до 18 градусів, а в зимовий період мінімум 8 градусів тепла. Сам хлів у зимовий період можна обкласти соломою для утеплення, яка в подальшому піде на підстилку козам. Стіни всередині хліва варто зробити гладкими – для забезпечення легкого догляду за чистотою в приміщенні і його дезінфекцією.
Для утримання кіз потрібне світле приміщення і в зв’язку з цим слід забезпечити хороше не тільки штучне, але і денне освітлення за рахунок великих вікон – їх співвідношення до підлоги повинно становити від 1 до 13. самі вікна варто розташовувати на висоті 1.5 метра від підлоги. Розміри дверного отвору мають бути як мінімум 2 на 1 метр – це забезпечить вільний прохід з візком та іншим необхідним інвентарем. При цьому саму двері для зручності можна розділити на дві частини по горизонталі. Це забезпечить можливість провітрювати приміщення і не побоюючись що тварини вийдуть на вулицю.
Не менш важливим моментом у конструкції будинку повинна бути наявність вентиляційного каналу, який зазвичай розташовують під дахом – його формують з дощок чи труби з великим діаметром. Це дозволить забезпечити хорошу вентиляцію повітря і вологість повітря в межах 65-70%, а вентиляцію повітря взимку на одну тварину з розрахунку 30 м3, в літній період – 120 м3 при максимальній швидкості руху повітря в приміщенні – 0.5 м/с.
Оптимальна висота хліва складає від 2 до 2.5 м, при цьому на одну тварину має бути мінімум 5-6 м3, що забезпечить їх розміщення в хліві.
Облаштування території біля хліва.
Перед хлівом для кіз слід облаштувати вигул – територію де тварини можуть проводити час на свіжому повітрі і гріючись на сонці в сонячну погоду. Сама майданчик для вигулу кіз повинна формуватися, виходячи з розрахунку мінімум 4-5 квадратних метра на одну козу і близько 6 квадратних метрів на козла. Огорожа території майданчика для вигулу повинно становити у висоту мінімум 1.5 метра. Для огорожі території вигулу краще всього використовувати оцинковану сітку з середньої величини осередками, закріплену на металевих стовпах, які попередньо цементуються в землі.
Саму територію вигулу слід частково затінити від прямих сонячних променів. Як тіні може служити зростаюче поруч дерево, при цьому його варто оббити бляхою знизу, інакше кози обгрызут кору і дерево пропаде. Для затінення можна використовувати навісний тент або створити критий загін біля стінки хліва. Це дозволить захистити тварину не тільки від сонця, але і дощу.
Також варто подбати і про те, про що кози будуть сточувати рогу – для цього чудово підійде бетонна плита. А розмістивши на вигулі для кіз чесальню, зроблену, приміром, з рисових волоті, дозволить козам самостійно вичісувати надлишки вовни і тим самим доглядати за власною шерстю.
Внутрішнє планування хліва.
Внутрішня будова хліва залежить від подальшої мети утримання кіз і від того, чи є додаткові господарські приміщення, наприклад, для зберігання інвентарю або корму. У звичайній практиці кіз містять, прив’язавши на певну довжину до стовпів або ж, маючи в загоні. Саме останній спосіб утримання є оптимальним і для тварини, і для догляду за ним. При даному способі змісту варто враховувати, що тварини можуть битися між собою і поранити в ході зіткнень і саме в такому випадку особливу увагу варто приділити утримання вагітних тварин – щоб не призвести до втрати плода.
Сам пол хліва для кіз застеляється соломою, що дозволяє не тільки утеплити підлогу приміщення, але і вбирає сечу тваринного і зайву вологу. Також кал, змішуючись з соломою, не бруднить тварина і надалі може використовуватися як добриво на городі. Також варто не забувати і періодично міняти всю підстилку цілком, додаючи до соломі трохи сіна і хвойних тирси, хоча в зимовий період можна обмежитися заміною певної ділянки настилу або ж верхнього шару соломи.
Саме тварина повинна мати безперервний доступ до чистої і свіжої води. Для цього оптимально підійде автоматична поїлка, що дозволяє не тільки забезпечити постійну наявність у хліві чистої води, але і заощадити час і сили на щоденну дворазову заміну води. Якщо в якості поїлки використовується відро – варто повісити його в кутку на стіні або під вікном, на комфортній для тваринного висоті. Так для козенят ця висота не повинна бути більше 17-18 від статі, а для дорослої особини – до півметра. Головне щоб воно було міцно зафіксоване і тварина не могло його перекинути.
Годівниці в хліві також бувають різної конструкції. Але самим основним при її облаштуванні має бути те, що вона відокремлюється гратчастої перегородкою від основної території хліва – просовуючи голову між отворами, тварина буде мати доступ до кормів. Саме за рахунок цього, такий конструкції корм буде завжди залишатися не забрудненим і не розкидатися тваринам по всьому хліві.
Даний варіант утримання кіз передбачений і розрахований саме на спільне утримання тварин. Тим не менш, можна передбачити і їх зміст в окремих стійлах. Їх перевагою виступає те, що тварини не можуть битися між собою і перегороджувати доступ один одного до кормів. І в таких стійлах тварина може спокійно ростити і вигодовувати власне потомство без можливих нападок ззовні – як з боку інших кіз або козла, так і інших тварин. Єдиним недоліком такої конструкції служить велика кількість витратного матеріалу, часу і сил на споруду самого хліва і щоденного догляду за самими тваринами. А також можуть виникнути незручності і велика витрата часу на те, щоб відстебнути тваринного і вивести його з основного стійла і перевести в секцію для доїння і також повернути назад на його місце. Але щодо безпеки самої тварини – оптимальний варіант змісту.
При даній плануванні площа однієї секції повинна складати близько 2.5 метрів квадратних на одну тварину, причому цей розрахунок дається на одну самку, оскільки для козла площа однієї секції повинна складати близько 4 квадратних метрів. Одночасно з цим утримання тварин на прив’язі має і свої позитивні моменти – набагато легше годувати тварину і прибирати прилеглу територію. При цьому між двома прив’язаними тваринами повинна коштувати автопоилка чи звичайне відро з чистою водою. При даному способі утримання кіз варто відвести для однієї тварини простір з шириною близько 80-90 см і довжиною 1.5 метра. Також для зручності можна поставити між тваринами імпровізовані перегородки висотою до 1 метра – так тварини будуть бачити один одного, але виключаться бійки між ними. Кози прив’язують міцною мотузкою, ланцюгом, яка в свою чергу фіксується на кріпленнях жолоби хліва. Для самця варто відвести площу з шириною 110 — 130 см і довжиною близько 1.6-1.8 метра.
Інвентар, застосовуваний для догляду за козами.
У процесі утримання тварини в хліві варто дотримуватися певних правил і користуватися спеціально відведених для догляду за козами інвентарем. У першу чергу варто пам’ятати, що доїти козу найкраще в окремому від інших тварин приміщенні – для цього виділити в хліві окрему секцію або відділ. В даному доїльному приміщенні повинна бути чиста вода, бажано проточна, щоб помити інвентар, використовуваний при доїнні, а також підготувати сама тварина для доїння – вимити вим’я і витерти насухо.
Також в даному приміщенні можна готувати підгодівлю з молока для молодняку. Якщо молодого поголів’я, яка потребує додаткового підживлення трохи – можна обмежитися кількома пляшками з сосками. При великому поголів’ї подкармливаемого молодняку можна використовувати стійку, забезпечену кількома пляшками або одним загальним відром із сосками для годування.
При народженні козенят в зимовий період року варто обігрівати приміщення інфрачервоними обігрівачами, що дозволить підтримувати достатню температуру змісту для молодняку – як правило, оптимальний температурний режим 15-17 градусів тепла.
Одночасно з цим серед інвентарю має бути секатор з одним прямим лезом і одним лезом з зубчиками для обрізання копит, а для вирівнювання зрізів використовують напилки з дрібним наждачним каменем.
Також для чищення шерсті кози використовують щітку з великими посадками зубців. Періодичний вычес тварини не тільки покращує зовнішній вигляд і загальний стан шерсті, але і підвищити надої молока на 4-5%. Сама тварина в теплий пору року можна мити – це не тільки позбавить від неприємного запаху і бруду доросле тварина, але і від паразитів і запальних процесів на шкірі. В самому приміщенні для доїння кіз також варто зберігати й укомплектовану аптечку з знезаражувальними, дезінфікуючими та протипаразитні препарати
