Узбецькі бойные голуби: види, екстер'єр породи

Узбецький голуб – унікальна птах. Незвичайне забарвлення, специфічні льотні якості і доброзичливий характер зробили цих пернатих затребуваними як в Узбекистані, так і в інших країнах. Птахи дуже красиві. Заводчики віддають перевагу саме їх, навіть незважаючи на те, що утримувати їх дуже недешево.

Птахи цієї породи дуже красиві і мають специфічні льотні якості.

Більшість голубів узбецької породи призабули свої льотні здібності, оскільки багато птахівники «натиснули» на декоративність-, перевели їх у вольєри і додали крові інших видів. Але, незважаючи на це, у них як і раніше зберігається відмінна генетична летность.

Зміст статті:

1 Особливості
2 Зовнішній вигляд
3 Різновиди
4 Де їх можна побачити?
5 Зміст
6 Резюме

Зміст

Особливості

Узбецькі голуби називаються бойными. Вони отримали цю назву завдяки своїм унікальним якостям, тобто своєрідного польоту і грі. Не кожна птиця може робити сальто, швидко злітати, плескати крилами і з прискоренням пікірувати вниз. Наприклад, голуби гульсари, голуби челкари та інші піднімаються в небо і довго ширяють у хмарах. Багато говорять, що ці птахи не можуть жити у вольєрі – їм потрібна свобода.

Гра у голубів узбеків буває різна. Наприклад, птах у повітрі робить через хвіст переворот і одночасно б’є крилами – виходить своєрідний бавовна. Найбільш цінна голубина гра – стовп. Птах летить горизонтально, припиняє політ і різко злітає вгору. Так вона може пролетіти 20 — 30 м і при цьому зробити 10 — 15 переворотів. Ще одна цікава гра – веслування. Полягає вона в наступному: літун при вході в стовп витягає лапки і приймається ними рухати так, ніби дереться по сходинках. При постійних тренуваннях узбецькі бойные голуби здатні літати 8-9 годин.

Бувають випадки, коли птиця забивається – перевертається з ударами аж до самої землі. Такі польоти часто закінчуються загибеллю.

Побачити бойного, особливо узбецького двухчубого голуба, як він тренується – велика рідкість. Непрофесійні заводчики не ганяють цю птицю із-за її вартості і остраху, що вона розіб’ється. Тим більше, що багато з голубів унікальні в своєму роді.

Зовнішній вигляд

Представники породи відрізняються вагою, наявністю оперення на лапах, розміром дзьоба і шиї.

У всіх узбецьких декоративних голубів стандартне будова тіла – акуратне і не масивне. Ось що стосується оперення, то тут досить велике різноманіття. Серед них можна побачити особин з сірим, червоним, коричневим, чорним, білим та жовтим опереньем. Зустрічаються екземпляри і з кольоровими пір’ям. У одних голубів є чубок, у інших нічого подібного немає. Породи відрізняються вагою, наявністю оперення на лапах (голуби челкари), розміром дзьоба і шиї.

Цікаво, що чим коротший дзьоб у узбецьких пернатих, тим більше їх вартість.

Стандарти узбецького голуба наступні:

тіло середній, з невеликим подовженням;
щільно прилягає до тіла оперення;
голова кругла, можливі прикраси у вигляді чуба, вусів або борідки;
очі великі. Залежно від породи можуть бути сірого, чорного, білого та інших кольорів;
повіки білого кольору;
дзьоб товстий. Розмір залежить від породи;
шия середня;
грудка плоска;
спина пряма;
крила середнього розміру;
щитки кольору оперення;
лапи короткі. Залежно від породи можуть мати пір’я завдовжки до 15 см;
на хвості 12 рульових пір’їн.

Різновиди

Голуби Узбекистану мають різноманіття видів, яке ділиться на льотних (ігрових) і декоративних.

Селекціонери довгий час виводили голубів з декоративними і льотними характеристиками. Судячи з усього, у них це вийшло. Голуби Узбекистану діляться на льотних (ігрових) і декоративних.

В льотну категорію входять строкаті, поясні і кольорові птахи. У строкатих представників узбецьких літунів різне, з цікавими переходами і малюнками, оперення. Сюди відносяться наступні:

авлакі (біле тіло, крила кольорові);
челкары (лапи з оперенням);
гульдабамы (тіло біле з червоної борідкою);
хаккя (хвіст білий);
сочі (тіло біле з яскравим пір’ям);
гульсари (голова біла);
чинны (крила білі і однотонний хвіст) та інші.

У поясних видів грудка і крила строкатих кольорів. До них відносяться:

сурма;
сизі;
капкани;
тасманы;
кураны;
наводы;
кишмиш;
гури та інші.

У кольорових представників тіло забарвлене в червоний однотонний, чорний, білий або жовтий колір.

У льотної категорії менш декоративні примірники, зазвичай не мають чубка.

Виставкові голуби відрізняються кольором і наявністю чубка. Тут виділяються 5 видів:

бесчубые. У птахів голова рівна і акуратна, з гладким без підйому опереньем. Будь-які відхилення від бесчубности у даного виду є породним порушенням;
чубаті. Для цих птахів характерна наявність чубчика на задній частині голови, який постійно знаходиться в піднятому положенні. Але перед виставками або показами з фотосесією його начісують, щоб він стояв ще більше. В результаті голуб виглядає ще гарнішим;
носочубые. Особини цього виду відрізняються наявністю оперення в області восковицы і дзьоба. З боку може здатися, що дзьоб захований під пір’ям;
двухчубые. Характерною особливістю цього виду є наявність пари чубчиків на голові: ззаду і спереду над очима). Це робить голову птиці більш пухкої, іноді навіть масивною. Багато двухчубые голуби є власниками додаткових пір’я (косм) на ногах;
короткоклювые. До даного виду відносяться голуби, у яких дзьоб менше 8 див. Птахів з більш довгим дзьобом вже не відносять до цього виду.

Існує шкала, за якою визначають відповідність дзьоба еталонної довжині.

Де їх можна побачити?

У більшості випадків узбецькі голуби красуються на малюнках і фотографіях. Вони і були виведені, щоб позувати перед фотографами і зачаровувати глядачів своєю прекрасною зовнішністю. Узбецькі голуби – рідкісний і дорогий вид. Ви запитаєте, голубів тасманов, челкаров та інших узбеків можна побачити лише на виставках і фотографіях? Ні, їх можна зустріти у цирку, зоопарку, галереях, зоомагазинах, на пташиних ринках і в інших місцях.

Зміст

Узбецьких голубів капканів, тасманов та інших набувають виключно досвідчені заводчики. Як вже було зазначено, порода дорога, тому потенційному покупцеві доведеться розщедритися. Не важливо, купуєте птахів для виставки або для розведення, доглядати за ними в будь-якому випадку слід грунтовно. Головна вимога – якісний і збалансований корм.

Пернаті вимагають серйозного догляду, збалансованого харчування та оптимального температурного режиму.

Узбецькі голуби – довгожителі. Тривалість їх життя – від 10 до 20 років. Репродуктивні здібності у них зберігаються протягом 10 років. Зміна умов існування або, іншими словами, адаптація після покупки можуть викликати у них хворобливий стан. Тому протягом 4 тижнів за ними треба стежити дуже ретельно. Помітивши хворобливу особина, помістіть її в окреме приміщення на карантин. В іншому випадку з-за однієї птиці можуть постраждати й інші.

При вмісті пернатих узбеків важливо дотримуватися температурного режиму та забезпечити оптимальну вологість. Підлога в пташнику має бути застелена тирсою. Це дозволить запобігти травми вихованців при можливому падінні з сідала. З малих років разом з кормом рекомендується давати антибіотики і проводити вакцинацію. Подібні заходи підвищать імунітет птахів.

Резюме

Від якості змісту залежить здоров’я підопічних і, відповідно, репродуктивні якості і дохід заводчика. Узбецькі ігрові та декоративні голуби є унікальною породою, тому неправильний догляд зробить з них звичайних дворових птахів. Доглянутий улюбленець із задоволенням буде позувати на фотосесії і обов’язково зачарує кого завгодно. Якщо у вас живуть голуби челкари, авлакі, гульдабамы та інші, пам’ятайте, що їм необхідно відповідає всім вимогам приміщення і вільний доступ до вулиці.

Відео