Бельгійський ваговоз Брабансон: опис породи коней, фото

Бельгійський ваговоз (Брабансон) — це знаменита порода коней, виведена в Бельгії для важких робіт, що вимагають великої сили і витривалості. Вона є проміжною формою між фламандськими та арденскими кіньми. Проте в наш час цей красивий богатирський кінь став надбанням і візитною карткою країни.

Брабансон — порода коней, виведена для виконання важкої роботи.

Основні характеристики

Екстер’єр цього надзвичайно могутнього коня можна описати наступним чином.

Зріст дорослого бельгійського важкоатлета коливається між 156 168 см в холці. Ці показники не можна назвати великими. Однак высокорослость коней досягається за рахунок довгих ніг, а це в даній породі не головне. Ваговоз повинен везти, а не скакати, обганяючи вітер.

Могутня статура, збите. Тулуб у цього надбання Бельгії глибоке, масивний кістяк і одночасно міцний і щільний. Грудна клітка широка і велика, ребра відрізняються особливою округлістю. Круп, як у всіх ваговозів, круглий, широкий, роздвоєний. Велика частина потужності доводиться на передню частину тулуба, тому спина і поперек короткі. Традиційна для важких коней провислість спини відсутня.

Ноги у цієї коні сухі, що вигідно відрізняє цю породу від інших аналогічних. Скакательные суглоби і зап’ястя відрізняються своєю об’ємністю. У копит розташовані невеликі щітки. Самі копита міцні, що не дивно для коня, яка повинна переміщати важкі вантажі. В обхват зап’ястя становить в середньому 41 див. Скакальний суглоб в обхваті становить 52 див.

Цей кінь відрізняється і богатирської шиєю. Вона коротка, широка, високо поставлена, із закругленим профілем. Порівняно з важким тілом і короткої могутньою шиєю голова здається легкою і начебто маленької, з високим чолом і невеликою горбинкою.

У забарвленні жорсткого стандарту немає. Проте переважають світло-гніді і руді коні. Рідко можна зустріти вороних і сірих ваговозів.

Таким чином, богатирський кінь з Бельгії являє собою чудове видовище поєднання потужності і рухливості.

Кінь цієї породи має потужний, але в той же час витончений зовнішній вигляд.

Історія

Історія цієї породи сягає в далеке минуле часів Римської імперії. Не дивно, що за багато століть вона зазнавала значних змін.

Пік розквіту і затребуваності припадав звичайно на середні століття, коли важким лицарям, закутим в десятки кілограм заліза, були потрібні коня богатирського статури.

Після того як лицарські часи закінчилися, а люди освоїли дистанційні способи вбивства собі подібних, застосування вогнепальної зброї не усунуло коней з поля бою. Раніше були затребувані коні, але тільки для легкої кавалерії. Поява гармат не сильно змінило долю ваговозів. Війні як і раніше потрібні були універсальні легкі коні.

Так кінь-ваговоз перейшов на мирну службу. Сильні коні спочатку були затребувані на селянських роботах. Потім, коли стали зростати міста, розгорталося будівництво доріг, розвивалася промисловість, ваговози знову тягнули свій вооз мирного життя.

Ця затребуваність і розвиток науки перевели формування породи на новий рівень. Почався етап цілеспрямованого селекційного відбору і збереження чистої породної лінії коней, що були народною гордістю.

Раніше бельгійські ваговози широко використовувалися в господарстві, але зараз порода набула декоративний характер.

У 1885 році виникла організація під назвою «Товариство з поліпшення бельгійської коні». Головне призначення цього товариства полягала в очищенні породи від генетичних відгалужень, що сформувалися в різних регіонах країни. За зразок відбору була прийнята брабансонская порода. Через 6 років після заснування товариства був прийнятий єдиний студбук для всіх коней країни. Через 9 років студбук був закритий, в результаті чого була створена ситуація, при якій породиста лінія формувалася лише з нащадків коней, коли-то включених в студбук.

З тих пір, крім ведення родоводу та інших дій по селекції даної породи, стали проводитися регулярні виставки Бельгійського ваговоза. Мета кожної виставки — відбір кращих представників породи. Іншими словами, виставки стали елементом спільної роботи щодо поліпшення породних якостей ваговоза.

Дві світові війни внесли свою негативну роль у проведення робіт з підтримання цієї породи. Адже країна була в самому епіцентрі боїв під час Першої світової війни. Мало того, саме тут були вперше застосовані бойові отруйні речовини. Друга світова війна для країни не носила такий руйнівний характер, але на роботах з селекції Бельгійського ваговоза це також позначилося негативним чином.

Тим не менш, порода була збережена і навіть розвинена. В даний час чиста породна лінія Бельгійського ваговоза знаходиться під охороною фахівців і держави, будучи свого роду визначною пам’яткою.

Відео