Захворювання опорно-рухового апарату не тільки небезпечні самі по собі, але і можуть викликати масу побічних ефектів. Хороший приклад – защемлення нерва у кішок. Ця патологія просто так не з’являється, і практично завжди виникає на тлі радикуліту чи іншого захворювання хребта.
Основні відомості про захворювання, симптоматика
Зазвичай під словосполученням «защемлення нерва» розуміється стиснення одного з корінців спинного мозку. Наслідки цієї патології вкрай серйозні, і включають повний параліч якоїсь групи кінцівок, або ж часткове їх оніміння. У важких випадках старих тварин навіть присипляють, так як рухливість тіла у них втрачена повністю, а робити операцію в похилому віці не дуже перспективно.
Вважається, що патологія виникає, якщо відбувається защемлення якогось важливого нервового стовбура. Особливо часто це трапляється, якщо міжхребетні диски перетискають корінці спинномозкових нервів. Чим ближче до шиї відбудеться така неприємність, тим більше ймовірність повного паралічу тіла.
Які симптоми можуть вказувати на наявність такої небезпечної патології? Вони досить прості: кіт раптово починає кричати не своїм голосом, не може встати, сісти, їздить на попі, причому ноги у нього можуть бути напружені і не згинатися, дотик до попереку буде викликати сильну больову реакцію.
Із-за чого виникає?
Слід розуміти, що у здорової і молодого кота нерв може виявитися защемленным тільки в результаті серйозної травми, що супроводжується зміщенням хребців. У 90% випадків хвороба діагностується у кішок досить похилого віку, у яких розвинувся спондильоз. Це вікова патологія, при якій на міжхребцевих поверхнях виростають остеофіти (відростки). Так як вони не передбачені «проектом», тобто нормальною анатомією кішки, то починають тиснути на корінці спинномозкових нервів і навіть пошкоджувати їх. Зокрема, саме так частенько виникає защемлення сідничного нерва у кота.
У дуже рідкісних випадках таке явище може спостерігатися у тварин, які страждають від порушень водно-сольового обміну. При цьому між хребцями також утворюються патологічні нарости, які пошкоджують корінці нервів. Крім того, потенційно небезпечним є будь-яке запальне захворювання, локалізоване в цій області. При цьому виникають набряки, рубцеве переродження тканини та інші патології, які також призводять до ефекту защемлення.
Надзвичайно рідко доводиться мати справу з якимись спадковими аномаліями. Зокрема, у деяких котів спостерігалося зрощення хребців, чого в нормі бути не повинно. Не дивно, що при будь-якому незручному русі корінець спинномозкового нерва може потрапити в пастку». Примітно, що тварини живуть з такою патологією роками. Зрідка вони раптово обезноживают, але потім все проходить само собою.
Діагностика та лікування
На око ставити діагноз «защемлення» не можна. Є безліч хвороб, симптоматика яких схожа: від серйозної травми, що супроводжується розривами і пошкодженнями стовбура спинного мозку, до міжхребцевих гриж і пухлин різної етіології. Так що для постановки правильного діагнозу обов’язково потрібен повний аналіз крові, УЗД і рентгенографія. Без цих діагностичних заходів складно буде сказати хоч щось певне.
А як виконується лікування кішки від защемлення нерва? По-перше, тварині забезпечують повний спокій. Воно повинно лежати, не рухатися, отримувати якісне харчування і воду в необхідному обсязі. По-друге, призначають протизапальні препарати (такі як кортикостероїди), седативні засоби і вітамінні комплекси (особливо «налягають» на групу). У більшості випадків такого підходу до терапії вистачає.
Якщо стан тварини не стабілізується, а рентгенівські знімки показують важкі функціональні порушення і зміщення хребців, може бути прийнято рішення про хірургічне втручання. Операція при цьому важка, можливі ускладнення, так що до неї вдаються тільки тоді, коли всі інші методи лікування вже були випробувані і не принесли належного результату.