Поняття гнійник і фурункул прийнято узагальнювати, однак, це не зовсім вірне судження. Фурункул у кішки – це хвороба, викликана зниженням імунного захисту організму і ураженням волосяного фолікула, гнійник – запалення епітелію. Неважливо наскільки досвідчений господар кішки, враховуючи, що вихованці занадто часто потрапляють до ветеринарів на «плачевною» стадії хвороби, необхідно знати декілька нюансів.
Чому виникає фурункул
Фурункул у кота – це осередкове запалення волосяного мішечка і сальної залози, має гнійний і некротичний характер, викликається бактеріями стафілококами (білий або золотистий), дивіться фото нижче. Простіше кажучи, запалюється волосяний «мішечок» в який потрапляють хвороботворні бактерії та тканини навколо нього. Процес протікає під шкірою, уражені тканини відмирають (некроз) і перетворюються в гній, який знаходиться у своєрідному «посудині», стримуючому межі запалення. На поверхні повністю дозрілого фурункула проглядається (іноді, не одна) сіро-зелена точка – стрижень.
Захворювання не є «поголовним», але є ряд порід схильних до утворень фурункулів. Найчастіше, осередки виникають на підборідді – кішка чухає морду кігтями і заносить інфекцію. Ветеринари виділяють ряд причин, які можуть спровокувати виникнення фурункулів:
- Порушення умов утримання, догляду, харчування – призводять до зниження імунного захисту організму.
- Переохолодження, обмороження чи опіки шкіри, різкі перепади температур.
- Авітаміноз.
- Паралельно протікають захворювання інфекційного характеру.
- Порушення метаболізму або гормональний збій (тічка, помилкова вагітність, хвороба щитовидної або надниркових залоз).
- Хронічна втома, анемія.
Важливо! Неправильне лікування фурункулів призводить до рецидивів, але площа ураження може ставати більше.
Як виявити фурункул, типи захворювання
Поразка є вогнищевим – місцевим. На шкірі виникає червоний горбок, на першій стадії нагадує підшкірний «вузлик», який поступово збільшується, наповнюючись гноєм. Підвищується місцева температура тіла, спостерігається болючість і виражене почервоніння.
Недуга розрізняють залежно від характеру протікання:
- Місцевий – одиничний вогнище з’являється на морді, лапі, передпліччя, шиї, грудях, стегнах.
- Локалізований – на невеликій ділянці шкіри виникає відразу кілька фурункулів, іноді, «хвилеподібним» способом (не одночасно).
- Загальний або хронічний – фурункули виникають повсюдно, з’являються регулярно і вражають різні частини тіла.
Також захворювання розрізняють за швидкості течії на гостру і м’яку форму. В гострій формі спостерігається погіршення загального самопочуття, підвищення температури тіла, відмова від їжі, слабкість і апатія.
Важливо! Виявивши фурункул, не видавлюйте його! Вогнище запалення усувається поетапно, передчасне втручання має ряд негативних наслідків – рецидиви, розливання гною по прилеглих тканин та інше.
Як розкрити фурункул у кішки
Перший принцип – не поспішати, другий – по можливості звернутися до ветеринара. Професійний підхід дозволяє купірувати розвиток фурункула хірургічним шляхом на будь-якій стадії, операція нескладна і проводиться під місцевим наркозом. Лікування хронічної форми супроводжується курсами антибіотиків.
В домашніх умовах проводиться лікування, яке спровокує самовскрытие вогнища запалення або дозволяє провести «любительську» операцію:
- Тварину необхідно утримувати в чистоті, якщо виявлено фурункул у кішки на животі, рекомендується застеляти місце відпочинку одноразовими пелюшками і міняти їх по мірі необхідності, але не рідше 1 разу на 3 доби.
- Місце запалення необхідно очистити від шерсті.
- Один раз (!) обробляємо шкіру мильним розчином (краще використовувати дігтярне або господарське мило). Тварина не купаємо!
- Необхідно прискорити процес стоншування шкіри – компреси з іхтіолової мазі, мазі Вишневського, спиртові обтирання. Постійно даємо вихованцеві знеболюючі препарати.
- Процедури повторюються, поки фурункул не придбає вид білого горбка – шкіра токаю і крізь неї видно гній.
- І ось найцікавіше (слабкими нервами прохання віддалиться) – прожарюємо пінцет, дуже гострий ніж, одягаємо рукавички.
- Обколюємо ділянку шкіри Новокаїном або Лідокаїном.
- Ножем робиться хрестоподібний надріз.
- Витягаємо відмерлий волосяний фолікул, максимально очистити рану від гною (не тиснемо!) і накладаємо пов’язку з «ихтиолокой» або маззю Вишневського. Міняємо пов’язки кожні 4-6 годин до повного очищення рани.
Пам’ятаєте! Проводити цю процедуру можна, тільки якщо немає ніяких альтернатив! Процес вимагає «твердої руки» і певних навичок, а помилка гарантовано увінчається рецидивом! Якщо ви невпевнені в собі – зверніться до ветеринара!