Ринотрахеїт (герпесвірус, інфекційний ринотрахеїт, герпесвирусный ринотрахеїт) – широко поширене контагіозне захворювання кішок. Збудник – вірус із сімейства Herpesviridae, який може зберігатися у зовнішньому середовищі при температурі +20 градусів до двох місяців. Вірусний ринотрахеїт кішок – видоспецифичное захворювання, не небезпечне для інших тварин і людини.
Як відбувається зараження кішки герпесвирусом?
Вірус потрапляє у зовнішнє середовище з фекаліями і носоглоточными виділеннями хворої кішки. Хронічно хворі тварини виділяють вірус у період загострення захворювання. Збудники ринотрахеїту можуть перебувати на предметах догляду за хворою кішкою, на її мисках, на тілі й одязі власника. Здорова кішка заражається герпесвирусом при контакті з хворою твариною аерогенним шляхом (вдихаючи вірус). Кішка може захворіти, понюхавши фекалії хворого тваринного, випорожнюючись в загальний лоток, приймаючи їжу із загальної миски. Чималу роль в передачі вірусу грають зовнішні паразити.
Дія вірусу
Герпесвірус у кішок викликає ураження верхнього шару епітелію – покривного шару тканин і органів. Найчастіше вірус локалізується на слизових носа, рота і глотки, проникаючи в клітини і руйнуючи їх, що призводить до запалення верхніх дихальних шляхів. При ураженні очей провокує тяжкі коньюктивиты. У вагітних кішок хвороба викликає аборт. Інкубаційний період захворювання – від 1 до 7-10 днів.
Група ризику
Найменш схильні до ризику дорослі здорові тварини, які утримуються в сприятливих умовах і якісно харчуються. У групі ризику:
– ослаблені стресом та/або хвороби кішки;
– кошенята і молоді тварини від 2 місяців до 1 року;
– кішки, що живуть скупчено (перехресне зараження);
– неякісно живляться тварини.
Пік захворювання припадає на дощову і холодну пору року (початок весни, зима, кінець осені). Ризик підвищується, якщо кішка відвідує виставки або безконтрольно злучається (якщо у кота ринотрахеїт, він неодмінно заразить кішку під час статевого акту, оскільки збудники захворювання містяться в насінної рідини).
Симптоми ринотрахеїту у кішок
У дорослих тварин з сильним імунітетом хвороба часто протікає в прихованій формі, виявляючи себе легким ринітом (прозорі виділення з носа) і чханням. Через 4-7 діб хвороба переходить у хронічну форму.
При попаданні в організм великої кількості вірусу, у кішок з недостатнім імунною відповіддю і у маленьких кошенят хвороба може протікати в гострій і підгострій формах.
При гострому перебігу хвороби ринотрахеїт у кішок починається з прозорих виділень з носа, чхання. Через 1-3 дні кішка неохоче рухається, постійно лежить, не реагує на голос власника, відмовляється від їжі. Виділення з носа стають тягучими, жовтуватим або сіруватим. Розвивається кон’юнктивіт, внутрішні повіки червоні, набряклі, іноді на них з’являються білуваті плями. Далі в процес втягуються бронхи – кішка кашляє, відхаркує мокротиння (іноді за допомогою блювоти), глотка набрякла і запалена. Температура підвищується до 41 градуса. Закладений ніс перешкоджає нормальному диханню – кішка дихає ротом. У ротової порожнини і на язиці можуть з’явитися виразки, іноді виникає підвищене слиновиділення. Якщо кішка відмовляється від пиття, організм швидко зневоднюється. Якщо діагноз поставлений правильно, кішка одужує на 5-8 день лікування. Нерідко хвороба переходить у хронічну форму.
При підгострому перебігу захворювання симптоми ті ж, але герпесвірус розвивається повільніше, а загальний стан кішки значно краще. Однак лікування повинно бути проведено в обов’язковому порядку.
Прогноз в цілому сприятливий: при правильному лікуванні і належному догляді смертність від цього захворювання серед дорослих кішок невисока (близько 10%).
Ринотрахеїт у кошенят часто ускладнюється пневмонією, т. к. в процес втягуються легені. Вторинні інфекції швидко послаблюють організм, ускладнюючи лікування. Серед кошенят відсоток смертності досягає 30%.
При хронічному перебігу хвороби герпесвірус у кішки ніяк не виявляє себе, однак інша хвороба, стрес, переохолодження або неякісне харчування можуть призвести до рецидиву. В період активації вірусу кішка знову стає заразною для інших тварин. Як правило, в період рецидиву симптоми виражені неяскраво, а видужання настає на 3-6 день (якщо вчасно звернутися до ветеринара).
Діагностика та лікування ринотрахеїту
Діагноз підтверджує лікар за результатами аналізу мазка з носоглотки. Симптоматична діагностика малоефективна, оскільки зовнішні прояви герпесвируса схожі з симптомами інших інфекцій.
Лікування повинен призначати ветеринарний лікар. «Народні» засоби неефективні. Медикаментозний курс потрібно почати якомога швидше.
Для попередження розвитку вторинних інфекцій застосовують антибіотики широкого спектру дії. Ніс, рот і очі промивають розчинами антисептиків і антибіотиків. У важких випадках, якщо кішка не їсть і не п’є, внутрішньовенно вводять поживні та сольові розчини. Іноді призначають серцеві препарати. В цілому лікування симптоматичне, схема розробляється індивідуально після огляду кішки.
Крім медикаментозного лікування важливо забезпечувати хворий кішці належний догляд, у тому числі:
– не переривати лікування, навіть якщо через кілька діб настав явне поліпшення;
– утримувати кішку в теплі і чистоті, не допускаючи перегріву або переохолодження;
– своєчасно видаляти з носа і очей накопичуються гнійні згустки;
– регулярно дезінфікувати лоток і приміщення, в якому міститься хвора кішка (2% розчин формальдегіду, фенолу, обробка гарячою парою);
Годувати кішку з ринотрахеїтом потрібно невеликими порціями. Їжа повинна бути рідкою або напіврідкою, теплою. Бажано виключити овочі і крупи. У перші дні можна давати нежирні м’ясні бульйони, проварене подрібнене м’ясо або рибу, яйця, молочні продукти. Якщо кішка звикла до промислових кормів, консерви потрібно підігрівати, а сухі гранули розмочувати кип’яченою водою.
Важливо: якщо у будинку міститься кілька кішок, хвору тварину слід ізолювати. Здорових кішок бажано передати знайомим і прищепити від герпесвируса через 2-3 тижні (інкубаційний період).
Вакцинація і захисні заходи від герпесвируса кішок
На жаль, у видужалих тварин не виробляється стійкий імунітет до захворювання. Єдиним ефективним засобом профілактики ринотрахеїту є регулярна вакцинація. Щеплення дорослим кішкам від герпесвируса роблять щороку, кошенятам – 8 тижнів з наступною ревакцинацією через 3 тижні.
Популярні в Росії вакцини від ринотрахеїту: Мультифел, Нобівак, Квадрикат, Леукорифелин. Імунітет після щеплення виробляється через два тижні і зберігається протягом року. Прищеплювати можна тільки клінічно здорових тварин, вільних від внутрішніх та зовнішніх паразитів.
Щоб знизити ризик зараження, необхідно утримувати кішку в чистому теплому приміщенні, не допускати контакту з хворими тваринами, годувати кішку якісною їжею та дотримуватися обережності при відвідуванні виставок та інших місць скупчення домашніх тварин.