Важливість видільної системи безсумнівна. Вона дозволяє організму виводити токсичні та шкідливі речовини у зовнішнє середовище. Якщо з нею щось трапляється, тварині або людині доводиться туго. Однією з найбільш небезпечних патологій є пієлонефрит у кішок. Наслідки цієї хвороби дуже важкі, тому що при найменших підозрах на її наявність потрібно терміново вести свою вихованку до ветеринара.
Основні відомості, симптоматика
Пієлонефрит є бактеріальною інфекцією ниркової миски. Часто вражає і сечоводи. Втім, буває і навпаки: інфекція може підніматися від сечоводів або навіть уретри. Величезну роль грає погіршення імунного статусу тварини або проблеми з кровопостачанням нирок. У деяких випадках пієлонефрит у кота може розвиватися на тлі каменів у нирках або сечовому міхурі. Вони постійно травмують ніжну слизову оболонку цих органів, у результаті чого відбувається відкриття воріт для інфекції. Якщо ж сечоводи при цьому забиваються, все стає ще гірше: з’являється ризик зараження крові (уросепсис), або ж уремія – коли азотисті основи з сечі потрапляють в кров.
Частенько хвороба вражає кастрованих котів. Які ж симптоми, які проявляються у хворої тварини? Ось їх короткий перелік:
- Лихоманка перемежающего типу.
- Труднощі при сечовипусканні: тварина сильно тужиться, подовгу сидить в лотку.
- Кров в сечі, іноді багато.
- Запах виділень може бути вкрай неприємним, іноді гнильним. В цьому випадку все зовсім погано, так як в ниркових баліях почала розвиватися гнильна мікрофлора.
- Навпаки, в деяких випадках сеча стає надто блідою, повністю прозорою.
- Полідипсія, тобто посилена спрага.
- Поліурія (часте сечовипускання).
- При промацуванні поперековій ділянці виникає сильний біль.
- Якщо пієлонефрит виник унаслідок каменів у нирках, можливі напади гострої болі, коли кішка просто катається по підлозі і кричить благим матом.
Сприятливі фактори та діагностика
Які причини виникнення пієлонефриту? Кишкова паличка та багато різновидів стафілокока є найбільш поширеними збудниками інфекції. Іноді викликають пієлонефрит протеї, стрептококи, кишкова паличка (деякі штами), а також псевдомонади. Зазвичай усі ці бактерії вражають нижні відділи сечовивідних шляхів, але іноді інфекція піднімається вище, захоплюючи безпосередньо нирки. Саме вони частенько викликають хронічний пієлонефрит у кішок. Його важко діагностувати і досить складно лікувати.
Як діагностується дане захворювання? Ветеринар проведе всі необхідні аналізи, головними з яких є біохімічне дослідження крові і сечі. Якщо у кота є інфекції нижніх сечовивідних шляхів, це також дозволяє припускати наявність пієлонефриту. Щоб поставити диференційований діагноз, потрібно виконати рентгенографію або ультразвукове дослідження черевної порожнини. Це потрібно, щоб виключити простої нефрит, нефроз або полікістоз нирок.
Який прогноз при цьому захворюванні? Тут все залежить як від занедбаності патологічного процесу, так і від загального стану організму кішки: занадто молоді і старі тварини цілком можуть не пережити важкого перебігу хвороби, загинувши від інтоксикації. Зрілі кішки також переносять хворобу важко, але при своєчасно розпочатому лікуванні у них є всі шанси на швидке і повне одужання.
Точний діагноз вимагає бактеріологічних досліджень сечі, отриманої з ниркової балії. Може знадобитися гістологічне дослідження слизової ниркової миски. Як можна здогадатися, для цього застосовують біопсію. У деяких випадках для цього спеціально роблять діагностичну операцію, виконуючи невеликий надріз і добираючись до нирок під контролем ультразвукового устаткування. Отриманий матеріал використовують для посіву на живильне середовище: так виявляють конкретного збудника і препарати, найбільш підходящі для боротьби з ним. Крім того, операція цілком може бути і лікувальної: якщо ветеринар (за допомогою УЗД або рентгенографії) виявив камені в нирках, їх доведеться видаляти.
Терапія
Яке при пієлонефриті може бути використано лікування? Як правило, одразу ж призначають ударні дози антибіотиків широкого спектру дії. Відмінно зарекомендував себе препарат цефазолін з групи цефалоспоринів: він ефективно пригнічує практично всі види патогенної мікрофлори, яка може бути винна у виникненні запалення ниркової балії. Хірургічне втручання необхідне, якщо у кішки виявлені камені в нирках, або ж у тому випадку, коли сечоводи перекриті і у кішки розвинулася уремія.
Втім, у деяких випадках операція протипоказана, оскільки стан тваринного занадто важке для цієї заходи. Тоді використовується ультразвук: з його допомогою можна роздрібнити камені, які потім просто вийдуть з сечею. У легких випадках допомагають спеціальні препарати, які розчиняють ці утворення. Звичайно, у всіх цих випадках в обов’язковому порядку призначаються ефективні знеболювальні препарати, які допомагають уникати больового шоку. Також використовують діуретики. Вони сприяють виведенню з організму токсичних речовин і піску, що утворилася в результаті розпаду каменів. Ось як лікувати пієлонефрит. Все це повинен робити ветеринар, так само як і займатися призначенням конкретних лікарських препаратів. Настійно радимо: нетрадиційне лікування – не для цього випадку! Ви тільки доб’єте свого вихованця…
Слід врахувати, що кішка постійно повинна спостерігатися у ветеринара. Зокрема, перше дослідження роблять через тиждень після початку антибіотикотерапії. Це робиться для того, щоб визначити ефективність препарату щодо виділеного збудника. Аналогічні аналізи проводяться відразу після завершення курсу прийому антибактеріальний препарат. В іншому випадку може статися так, що терапія як би закінчена, а ось збудник залишився в організмі тварини. Нарешті, призначається дієта, що передбачає легкі і добре засвоюються корми (курка, овочі).