Захворювання серця і судин тримають «почесну» пальму першості в галузі причин смерті у людей. Така картина склалася за останні 15-20 років. Щодо тварин все не менш сумно. Так, той же міокардит у кішок нерідко призводить до раптових смертей.
Основні відомості про захворювання
Під цим терміном розуміється запалення серцевого м’яза і пов’язані з ним деструктивні й дегенеративні зміни в її товщі. Захворювання це буває гострим і хронічним, первинним і вторинним. Відразу обмовимося, що первинний міокардит в «дикій природі» фактично не зустрічається, так як практично завжди розвивається на тлі якоїсь інфекційної або інвазійних хвороб.
Патологія ця вкрай небезпечна в будь-якому випадку, необхідно терміново приймати всі заходи, навіть якщо хвороба, здавалося б, протікає порівняно легко. Чому такий поспіх?
Вивчивши праці Маньяні і Мейсона, можна зробити простий висновок: навіть примітивне протизапальне лікування значно покращує прогноз і збільшує час життя хворого тваринного. Крім того, у разі гострого лімфоцитарного міокардиту, викликаного бореллиозом або іншим інфекційним захворюванням, антибіотикотерапія значно покращує серцеву функцію і обмежує інтенсивність порушень ритму і симптомів серцевої недостатності.
У разі хронічного міокардиту, навіть якщо стан тварини, здавалося б, є стабільним, терапія все одно вкрай необхідна. Справа в тому, що при тривалої хвороби через токсинів бактерій, інфільтрати в тканині серця складаються з макрофагів, Т-лімфоцитів і нейтрофілів. Вчені говорять, що їх накопичення завжди супроводжується дегенерацією кардіоміоцитів (тобто клітин серця). В цілому зміни помітно важче в шлуночках, ніж у передсердях. Все це призводить до того, що при міокардитах починають швидко розвиватися ознаки застійної серцевої недостатності.
Все це ускладнюється ще й тією обставиною, що при хворобі практично завжди особливо тяжкі патологічні реакції спостерігаються в товщі лівої половини серцевого м’яза.
Із-за чого виникає?
Причин може бути багато. Всі вони поділяються на інфекційні та неінфекційні. З першими все зрозуміло. Практично будь-який мало-мальськи важке інфекційне захворювання, особливо супроводжуване сепсисом, загрожує розвитком запальних явищ в серцевому м’язі. Крім того, токсини мікроорганізмів до добра не доводять, дратівливо діють на міокард і эндокард. Особливо небезпечні захворювання вірусної етіології: віруси – це внутрішньоклітинні паразити, вони руйнують структурні одиниці тканин, у тому числі і серцевого…
Чималу роль в розвитку цього захворювання відіграють і неінфекційні причини. Так, серйозні отруєння, при яких велика кількість токсинів потрапляє в кров, можуть сприяти пошкодження м’язової тканини серця. Не забувайте про гельмінтів! Кількість паскудства, яке милі черв’ячки викидають в кров, може вбити печінка цілком здорового кота, а попутно отрути «розправиться» ще й з серцем.
Клінічна картина
«Клініка» при міокардиті досить різноманітна, часто розмита і не дуже специфічна. Так, кішка часто стає млявою, малорухливою, апатичною, довго сидить на одному місці. Рухається тварина повільно, уникає різких і швидких рухів. Варто коту тільки піднятися по сходах або застрибнути на стілець, як він починає важко дихати, видимі слизові оболонки синіють і набухають. Які ще бувають симптоми міокардиту у кота?
Крім того, при простому промацуванні грудної клітки можна виявити сильну больову реакцію. Але так буває далеко не у всіх випадках. Багато коти, хворі на міокардит, взагалі не показують жодних ознак нездужання. Захворювання у них виявляється випадково, в ході профілактичного ветеринарного огляду. У запущених випадках справа доходить до виражених набряків, в тому числі і легеневих. Звичайно, такі симптоми складно не помітити, але допомогти тварині в цьому випадку часто вже неможливо, так як процес при цьому заходить занадто далеко.
Діагностування і лікування
Зауважимо, що абсолютно точний діагноз при цьому захворюванні поставити надзвичайно складно: це можливо хіба що при дослідженні патологічного матеріалу, отриманого в ході розтину загиблого кота. А тому доводиться покладатися тільки на результати клінічних досліджень.
По-перше, аускультація, вона ж прослуховування. Тони серця при миокрадите (на початкових стадіях) дещо посилюються і стають більш «жорсткими», у той час як згодом глухнуть і послаблюються. Показано також проведення ультразвукового дослідження та рентгенографії. У важких випадках серцева м’яз може помітно збільшуватися в обсягах, так що досвідчений фахівець це завжди помітить.
Відповідно, лікування міокардиту у кішок безпосередньо залежить від тієї причини, яка і викликала захворювання. Призначаються антибіотики, протимікробні, антигельмінтні, протигрибкові препарати… Але в будь-якому випадку необхідні також ліки, що підтримують серцеву і дихальну діяльність організму тварини. Ось чим лікувати це захворювання.
Ефективність терапії та прогноз багато в чому залежать від того, наскільки своєчасно було виявлено захворювання. Якщо у кішки яскраво виражені ознаки серцевої недостатності, то лікувати буває пізно…