Грибкові захворювання по праву вважаються одними з найбільш важких і неприємних, так як для їх лікування потрібно дуже специфічна терапія. Так і використовувані при цьому кошти часто впливають на стан здоров’я тварини далеко не самий сприятливий ефект. До таких патологій з повним на те правом може бути віднесена мікроспорія у собак, більш відома як «стригучого лишаю».
Деякі уточнення
Треба пам’ятати, що під «позбавляємо» найчастіше розуміється три хвороби, які різняться за своєю природою. Це сама мікроспорія, трихофітія і парша тварин. Але сьогодні ми поговоримо саме про першу різновиди. Отже, що ж таке мікроспорія? Як ми вже відзначали, вона відноситься до категорії захворювань грибкового походження, причому ця патологія досить поширена у всьому світі. Викликається патогенним грибом (точніше, грибами) з численного роду Microsporum. Передбачається, що винуватцем захворювання конкретно у собак і котів є грибок M. Gypseum, але вчені досі не можуть точно визначитися з його специфічністю. Справа в тому, що іноді ця різновид дійсно викликає захворювання цих тварин, але найчастіше паразит однаково небезпечний і для людини, і для інших його домашніх вихованців, включаючи кроликів і шиншил.
Як відбувається зараження?
Виключно контактним шляхом. Заразитися ваша тварина може при контакті з іншим псом, причому це може статися, навіть коли ваш вихованець просто полежав на тому місці, де до того перебував носій захворювання. Джерелом зарази в цьому випадку виступають лусочки шкіри і уражені грибом волосся. У зовнішньому середовищі гриби Microsporum чудово зберігаються близько півтора років. В приміщеннях ж вони цілком можуть зберігати свою активність аж до восьми-десяти років. Звичайно, такий довгий термін – рідкість, але через три-п’ять років збудник практично гарантовано не втратить своєї вірулентності.
Хворіє людина?
Так, такі випадки реєструються постійно. Слабкою втіхою може бути той факт, що здорові дорослі люди захворюють рідко, але діти і люди похилого віку підхоплюють мікроспорію досить легко. Так що при наявності у вашій родині малюків або літніх людей треба відразу ж прийняти заходи по повній ізоляції хворого тваринного. Сприяючими факторами можуть виступати як поганий імунітет самої людини, так і підвищена вологість в будинку або квартирі. Дуже неприємною особливістю хвороби в цьому випадку є досить тривалий інкубаційний період, який може тривати аж до двох місяців. Нарешті, збудник досить стійкий до ліків і дезинфікуючим засобам, так що очистити свій будинок, напевно, буде непросто.
Які фактори зовнішнього середовища можуть вбити мікроспорію?
Дуже не любить грибок світло кварцової лампи, який вбиває його всього лише за півгодини. Під прямими сонячними променями спори грибка також витримують не більше кількох годин. Кип’ятіння надійно знищує збудника всього за п’ять-сім хвилин. «Підсмажування» в сухому духовій шафі допомагає впоратися з проблемою хвилин за двадцять. Якщо ж говорити про якихось конкретних дезінфікуючих засобах, то надійніше всього зарекомендував 3% розчин формаліну, який надійно вбиває спори і дорослі грибки за півгодини. Звичайно, це засіб є досить агресивним з хімічної точки зору, так що цінний паркет після його використання бажано кілька разів промивати чистою проточною водою.
Клінічні ознаки
Найчастіше у собак і котів реєструють поверхневу або глибоку форму захворювання. Існують також стерта і прихована різновиди, але зустрічаються вони набагато рідше. Точніше, ці форми патології набагато рідше діагностуються в умовах ветеринарної клініки, так як для цього потрібно професійне, якісне дослідження патологічного матеріалу.
Так які ознаки мікроспорії собак? Відразу після зараження ви напевно нічого помітити не зможете, так як період інкубації може зайняти аж до 47 діб. Потім все починається з незначного почервоніння і сухість шкірного покриву. Незабаром після розвитку цих симптомів починається випадання волосяного покриву, причому шерсть стає сухим і ламким.
Важливо! Перші осередки поширення хвороби іноді називають «цигаркові опіками»: на шкірі з’являються добре виражені червоні цятки з сірою облямівкою, схожою на цигарковий попіл. На фото цей момент добре помітний.
Надалі на шкірі тварини з’являється велика кількість безволосих областей, розміри яких можуть варіювати аж до декількох сантиметрів у діаметрі. На поверхні цих утворень легко можна помітити, що відшаровуються лусочки шкіри. Які ще можна відзначити симптоми мікроспорії собак?
Іноді в тих же місцях є невеликі, короткі «пеньки», що залишилися від волосся. Відмітною ознакою мікроспорії у цьому випадку є те, що вони дуже легко обламуються. У деяких випадках осередки ураження з’являються на лапах тварини. Точніше, між пальцями. Це досить небезпечно, так як помітити місця облисіння в цих місцях вдається далеко не відразу, а тому тварина дуже довгий час є активним рознощиком зарази, небезпечної, в тому числі, і для людини.
Терапевтичний процес
Слід відразу запам’ятати, що лікування цієї хвороби до простих заходів не відноситься ні в якій мірі. Краще з перших днів почати керуватися відомим висловом: «Чистота – запорука здоров’я»! Простіше кажучи, необхідно: по-перше, проводити щоденне прибирання з дезінфікуючими препаратами, а по-друге – обов’язково ізолювати хворого вихованця в окремому приміщенні. Це особливо важливо, якщо в цьому самому будинку або квартирі є маленькі діти або люди похилого віку, які найбільш сприйнятливі до дії цього паразитичного грибка.
Що ж стосується самої собаки, то найпростіше лікування у домашніх умовах може передбачати постійну, щоденну обробку всіх уражених місць 10% розчином саліцилової кислоти. Також для цих цілей непогано підходить 5% спиртовий розчин звичайного йоду. Врахуйте, що всі терапевтичні операції вами повинні виконуватися тільки за умови надягнутих на вас гумових одноразових (!) рукавичок, які в ідеальному випадку краще спалювати, а не викидати після використання!
Важливо! Ці інструкції ні в якому разі не повинні використовуватися вами без попередньої консультації з вашим ветеринарним лікарем, так як в противному випадку ви ризикуєте завдати шкоди своєму улюбленцеві, так і самі маєте всі шанси підхопити малоприємну грибкову інфекцію!
В умовах ветеринарних клінік непогано себе зарекомендував трихоцетин у вигляді 0,25% суспензії або лініменту. Склад щотижня наноситься на уражену шкіру пса. Але дійсно відмінним засобом є антибіотики з групи гризеофульвинов. Це унікальна розробка ще радянських фахівців. Дане антимікробний засіб є єдиним у світі антибіотиком, який чудово зарекомендував себе саме при лікуванні інфекцій грибкової етіології. Як правило, його дають тварині у вигляді двадцятиденного курсу, який повторюють через два тижні (або через десять днів).
Важливо! Рішення про припинення лікування може приймати тільки ветеринар, після мікроскопічного дослідження шкірних зіскрібків! «На око» припиняти подачу лікарських засобів в жодному разі не можна, так як хвороба в цьому випадку цілком може дати рецидив.
Зауважимо, що в тому приміщенні, де знаходилась хвора тварина, навіть за умови щоденних його прибирань, як мінімум протягом пари місяців можуть зберігатися уражені грибком частинки волосся і шкіри. А тому на всьому цьому часовому інтервалі пса повинен оглядати щотижня ветеринар. Крім того, заростаючи залисини на тілі тварини в цей час рекомендується обробляти все тими ж розчинами саліцилової кислоти і йоду. Ці препарати, звичайно, не мають настільки сильним і спрямованою дією на грибок, як розглянуті нами вище гризеофульвины, але запобігти рецидив можуть.
Профілактика
Існує тільки один надійний спосіб не дати своєму вихованцеві захворіти. Це вакцинація. Сьогодні є чимало дієвих засобів, які надійно захистять собаку від мікроспорії. Відмінно зарекомендував себе вітчизняний Вакдерм, наприклад.
Важливо! Це єдина в світі вакцина, яка може використовуватися не тільки в цілях профілактики, але і лікування!