Зміст:
- Історія та географія
- З чого і для чого…
- Мистецтво володіння хасі
- Як правильно тримати палички
- Правила японського етикету
Тема етикету в країні висхідного сонця є одним з найголовніших пунктів японської культури, яка не змінюється споконвіку. Азіати не розлучаються зі своїми традиціями, і охоче знайомлять з ними світову громадськість, де особливе значення має ритуал прийому їжі і палички для їжі. Освоїти цей столовий прилад на перший погляд може хіба що фокусник, проте все не так складно, якщо ознайомитися з усіма правилами харчування японців.
Палички є важливим повсякденним елементом в життєдіяльності жителів країни висхідного сонця. Їх вибирають індивідуально для кожної людини, а також особливе значення приділяється їх зберігання. Так для цих їдалень приладів купуються спеціальні підставочки і майстерно прикрашені чохлики. Більшість японців навіть у кафе і ресторанах воліють користуватися особистими паличками.
Історія та географія
Взагалі родоначальниками цього дивного кухонного атрибута є китайці.
Саме в Китаї ще 3 тисячі років тому в епоху Шан якийсь Юй вперше скористався двома дерев’яними паличками, щоб витягнути з киплячого масла шматочок м’яса. Згодом ці столові приналежності охрестили куайцзами, що в перекладі означає «спритний предмет».
Через деякий час китайські бамбукові куайцзи, мають вигляд щипців, потрапили в Японію, де отримали назву хасі – «палички для їжі» і застосовувалися в релігійних ритуалах.
Вже до 7 століття нашої ери такими приладами вправно орудувала за столом вся знать і імператорська сім’я країни висхідного сонця.
Взагалі паличками переважно користуються в 4 країнах: в Китаї і Кореї, Японії та В’єтнамі, однак і в Таїланді цим приладам знаходиться місце в сервіровці, наприклад для поїдання локшини і юшок.
З чого і для чого…
Різновидів хасі неймовірно багато. Одні йдуть для десертів, інші для локшини і супів, треті для кулінарних виробів.
Також відрізняються ці предмети сервіровки і за матеріалом. В основному палички роблять з дерева верби або бамбука, але найбільш популярними все ж залишаються вироби зі слонової кістки, які з часом набувають бурштиновий колір.
Найчастіше такі індивідуальні прилади покривають майстерним малюнком або різьбленням. Для урочистостей використовують лаковані гострокінцеві хасі, їжа з яких так і норовить вислизнути. Так, у цьому і полягає весь шарм східної кухні з усіма її традиціями і тонкощами.
Сьогодні також стали поширеними і пластикові палички, які частенько пропонуються в кафе експрессо і суші барах, а от металеві все частіше застосовуються в готуванні.
До речі, що стосується срібла, то палички з цього благородного металу були головним сервировочным предметом на імператорських столах Китаю, адже саме за допомогою них можна було визначити наявність отрути в їжі.
Мистецтво володіння хасі
Навички використання паличок в харчуванні можна сміливо вважати справжнім мистецтвом, яке йде рука об руку з цілим переліком правил японського етикету. Однак правила ми залишимо на пізніше, а зараз освоїмо урок, як правильно тримати палички для їжі, який також підкріпимо наочної відео — інструкції.
Як правильно тримати палички
Правила японського етикету
Крім майстерного володіння хасі японська трапеза прийому їжі має безліч приписів, при недотриманні яких у колі жителів країни висхідного сонця легко уславитися неуком. Тут ми наведемо звід заборон, тобто того, чого не варто робити в японському ресторані.
Крім табу у японців церемонія прийому їжі має і деякі приписи. Наприклад, їх надзвичайно дратує, коли їдець, орудуючи паличками в правій руці, залишають ліву байдужою. Багато туристи самі того не усвідомлюючи викликали гнів і обурення у азіатських кулінарів. За правилами етикету ліва рука повинна притримувати піалу під час пиятики.
Ще один пункт. Якщо ви замовили суп з локшиною, то в першу чергу слід з’їсти гущу, піднісши чашу вище до рота, а вже потім випиваємо бульйон.
Є в етикеті японців і такі правила, які у європейців викликали б шквал обурення. Чавкати під час поїдання тих чи інших страв вважається у жителів країни висхідного сонця чимось на кшталт схвалення кухареві. Якщо клієнт не видає прицмокувань, гучних всмоктувальних та інших подібних звуків під час трапези, то майстри-кулінара таке «мовчазна» поведінка може образити.
Також в меню японських кафе і ресторанів є страва – сусі, яке доцільніше їсти руками, а не використовувати для цього палички для їжі. Це не забороняється і не осуджується
Японська кухня – це справжнє мистецтво, яке укладено не тільки у дивовижних стравах, але й у дотриманні всіх нюансів культури харчування.
