Бурулька
автор: Тетяна Дергунова
Тануть зорі раненько,
місяць – загогулька.
За віконцем на увазі
зросла бурулька.
Як блискучий льодяник
дражнить, сріблиться.
Їй мороз – рідний батько,
матінка – водиця.
А зима мете-співає,
посадила спритно
У свій город студений
льдистую морквину.
Гляне сонце зопалу:
«Я весни підмога».
І заплаче в три струмка
наша недоторка.
Бурульки
автор: Тетяна Дергунова
Гуляє вітер зухвалий. Стынь.
В снігу укуталась земля.
Дзвенять бурульки ніжно – дзинь!
Вони прозорішим кришталю.
Біля краю даху зібралися,
Виблискуючи, сгрудившись тісніше.
Завжди ростуть не вгору, а вниз.
…І прослезятся по весні.
Бурульки
автор: Марина Халєєва
Хрусткі морквини
Повисли на мотузці,
На гілках і на даху.
Їх їсти не можна, ти чуєш?!
Бурульки
автор: Сонячний Зайчик -Дітям
Завтра рано-вранці встану,
Тільки сонечко у віконце.
Здивувати хочу я маму
І повеселити трошки.
Над вікном висять бурульки,
Під вікном – мої санчата.
Я бурульки розмалюю,
Буде наш будинок, немов у казці!
Я візьму яскравіші фарби,
Щоб намалювати квіти
І залізу на санчата,
Адже без них мені не дістати.
Рано-вранці , на світанку
Вийде мама за мною
І подумає, що в літі
Опинилися ми взимку!!
